З першого погляду, звичайне респіраторне захворювання, при відсутності лікування або ж неефективній терапії, може спровокувати ряд ускладнень, одним з яких є перехід у хронічну форму. Одним із такого виду ускладнень є хронічний риносинусит. Хронічний риносинусит – це хронічний запальний процес слизової оболонки носа та придаткових пазух, який може супроводжуватись розвитком доброякісних м’якотканинних утворів у носі – поліпів. Досить поширеною супутньою патологією, яка супроводжує хронічний риносинусит, є астма.
Риносинусит має такі форми:
- гостру, яка має яскраво виражені симптоми та триває до 4 тижнів. Рецидиви захворювання відбуваються кожні 3-4 місяці і зазвичай тривають по 7-10 днів.
- Потім розвивається підгострий риносинусит, тривалість якого може досягати 12 тижнів.
- хронічну, при якій доволі тривалий час пацієнт відчуває помірні симптоми та постійний дискомфорт у носі; тривалість захворювання перевищує 12 тижнів. Пацієнти з цією формою риносинуситу найбільш схильні до розвитку ускладнень.
Причини розвитку хронічного риносинуситу
Як зазначалось вище у статті, розвитку хронічного риносинуситу передує його гостра форма. Отже, не вилікуваний риносинусит гострої форми, з часом переходить у хронічну. Які ж власне причини виникнення риносинуситу як такого?
- Віруси – захворювання може бути спровоковане гострою респіраторною вірусною інфекцією, грипом чи рядом інших інфекцій;
- Бактерії – патогенні організми, такі як стрептококи та інші, що спричиняють бактеріальний риносинусит;
- Алергічні реакції – на цвітіння, квітковий пилок, пил, пір’я, тварин, комах тощо.
- Нерівна/Викривлена носова перегородка – робить носові пазухи більш вразливими до тригерів запалень.
- Гіпертрофовані / бульозно змінені носові раковини.
- Сторонні тіла в носі чи приносових пазухах.
Ознаки риносинуситу
В залежності від етіології захворювання, симптоми його можуть відрізнятися. Отже, при вірусному риносинуситі, симптоми захворювання проявляються досить гостро. Спостерігається головний біль, підвищується температура тіла, відчувається тиск у лобі та навколо носа, може з’являтися сльозотеча.
При бактеріальному походженні захворювання спостерігається лихоманка, больові відчуття у ділянці облиичя, гнійні виділення з носа, зміна голосу. Якщо ж тригером виступає певний алерген, то ознаки риносинуситу, як правило, проявляються у певний період часу – сезон цвітіння, наприклад. В такій ситуації, спостерігається виділення слизу з носа, свербіж у носі, чхання, сльозотеча. Зазвичай, не супроводжується підвищенням температури тіла.
Хронічна форма риносинуситу вирізняється своєю тривалістю. Людина в такому випадку впродовж тривалого періоду відчуває перераховану вище симптоматику захворювання, яка може бути менш вираженою.
Як протікає хвороба у дорослих, а як у дітей? Які є відмінності?
В людей різної вікової категорії, захворювання має свої особливості. Так, наприклад, у дорослих спостерігається рясний нежить, сильна закладеність носа, біль в області носа, лоба чи верхньої щелепи. Як правило, хвороба супроводжується повною відсутністю нюху. Діти скаржаться на проблеми з диханням, іноді навіть задухи. Протягом дня є рясні виділення слизі з носа, а в нічний час, з’являється кашель, причиною якого є слиз, що стікає по задній стінці глотки. При неефективному лікуванні риносинуситу у дітей або ж його відсутності, наслідки можуть бути більш серйозними ніж у дорослих.
Діагностика
При виявленні у себе певних ознак захворювання слід звернутися до лікаря отоларинголога. Перш за все, ЛОР з’ясує які саме симптоми турбують, проведе огляд носової порожнини і носа за допомогою носового дзеркала та ендоскопа, а при необхідності призначить додаткові обстеження, які можуть включати: посів мазка з носа для проведення бактеріологічного дослідження, рентген, комп’ютерну томографію носа та магнітно-резонансну томографію носа. Отоларинголог може поставити діагноз хронічний риносинусит, в тому випадку, якщо симптоми спостерігаються більше 12 тижнів, при умові ведення терапії.
Терапія хронічного риносинуситу
Основною ціллю при лікуванні хронічного риносинуситу є ліквідація запалення, яке прогресує в носі та носових пазухах. Ефективна терапія призведе до зменшення симптоматики та значного покращення самопочуття. Медикаменти, які може призначити ЛОР – це назальні стероїдні спреї та оральні стероїди, також назальні спреї, які можна придбати без рецепту. Якщо ж під час проведення діагностики було виявлено приєднання бактеріальної інфекції, то лікар призначить терапію, яка включатиме антибіотики. Існують випадки поєднання поліпів та риносинуситу, і тоді самих ліків недостатньо для проведення терапії. В такому разі, лікар пропонує провести процедуру, яка називається поліпектомія. Проте варто знати, що поліпи здатні до рецидивів. Якщо ж існує анатомічна причина порушення нормального проходження повітря через носові ходи та вентиляції приносових пазух – вам запропонують хірургічне усунення даної проблеми. 
Традиційне лікування при хронічному риносинуситі включає:
- ліквідацію тригера (за допомогою протигрибкових засобів чи антибіотиків);
- симптоматичну терапію (протинабрякові та протизапальні препарти, судинозвужуючі спреї, муколітики для розрідження слизу та нормалізації відтоку);
- фізіотерапію;
- промивання носа;
- терапію для покращення імунітету (за допомогою вітамінних комплексів).
Пам’ятайте, якщо протягом певного часу ви самостійно не можете справитися з проблемами закладеності носу та присутня інша інтенсивна симптоматика, зверніться за допомогою до кваліфікованого фахівця. Чим швидше Ви звернетеся за допомогою, тим менше часу триватиме процес лікування та відновлення.
Коли потрібне хірургічне втручання?
Показами для проведення хірургічного втручання є:
- хронічний риносинусит, який не піддається методам традиційного лікування;
- запальний процес, який постійно повторюється;
- риносинусит, при якому присутня велика кількість поліпів;
- викривлення носової перегородки, гіпертрофовані чи бульозні носові раковини;
- при наявності стороннього тіла у верхньощелепній пазусі.
Основними методами хірургічного лікування при хронічному риносинуситі є:
- Пункція запалених пазух. Цей метод дає можливість вивести гній з носових пазух та провести санацію антибактеріальними препаратами.
- Септопластика, турбінопластика бульозних середніх носових раковин, конхотомія гіпертрофованих нижніх носових раковин під контролем ендоскопа.
- Видалення поліпів ендоскопічним методом. Завдяки використанню сучасного обладнання вдається усунути поліпи з усіх відділів носу та приносових пазух.
Малоінвазивність процедур сприяє уникненню ускладнень та швидкому відновленні пацієна.
