УЗД кульшових суглобів

Протипоказань для проведення ультразвукової діагностики тазостегнового суглоба немає. Однак, якщо у вас є опік шкіри чи рана в області, кульшового суглоба, то варто відкласти обстеження, адже дану ділянку шкіри не можна змастити спеціальним гелем, що використовується під час УЗД. 

Ультразвукове дослідження тазостегнового суглоба дитини не потребує спеціальної підготовки.

Заздалегідь варто подбати лише про зручний одяг для малюка, щоб швидко та легко забезпечити доступ до досліджуваної зони. 

Під час УЗД дитина знаходиться в лежачому положенні, а лікар за допомогою ультразвукового датчика досліджує стан тазостегнових суглобів і прилеглих тканин.

Для цього діагност повертає дитинку на правий або лівий бік, залежно від того, який із суглобів досліджується.

У клініці «UROSVIT» обстеження здійснюють лише кваліфіковані спеціалісти УЗ-діагностики, що мають досвід та знання тонкощів дитячого УЗД,  на сучасному апараті експертного класу, що дозволяє отримувати максимально достовірні результати.

Щоб записати дитину на УЗД кульшового суглоба Ви можете зателефонувати за номерами +38(032)226 30 80; +38 096 700 30 80 або заповнити форму на сайті. 

Лікар попросить пацієнта зняти одяг нижче поясу (спідню білизну знімати не доведеться) та лягти на кушетку. 

На область, що досліджується, наносять спеціальний гіпоалергенний гель і починають обстеження за допомогою ультразвукового датчика. 

Є декілька способів проведення УЗД, які проводяться залежно від того, якою є мета дослідження: 

• Латеральний спосіб ( у положенні «на боці»).  У такому положенні добре візуалізуються елементи гомілкових кісток, що виступають.
• Передній спосіб (у положенні «на спині», під спину кладуть валик). У такий спосіб обстежують структурні елементи тазостегнового суглоба.
• Задній  ( у положенні «боком, спиною до лікаря, ноги зігнуті, коліна притягнуті до живота). Досліджують функціонування і особливості сідничного нерва, а також можна отримати інформацію про поверхні гіалінового хряща, розглянути поверхневу і внутрішню структуру м’язових волокон в області сідниць.

Перше обстеження кульшових суглобів дітей проводиться неонатологом ще в пологовому будинку. Протягом першого року життя обов’язковими є профілактичні огляди (скринінги) у три, шість, дев’ять місяців та у рік. Така увага до тазостегнових суглобів дитини зумовлена тим, що у кожного третього малюка зараз діагностують дисплазію кульшових суглобів. Чим раніше виявлено захворювання, тим ефективнішим буде його лікування. 

• Дисплазія кульшових суглобів –  вроджене недорозвинення тазостегнового суглоба, що призводить до його часткового або й повного вивиху.

Підтвердити або спростувати цей діагноз можливо тільки за допомогою УЗД кульшових суглобів, що є обов’язковим елементом скринінгового обстеження новонароджених до 2-ох місяців. 

Рання діагностика патології дозволяє провести лікування за допомогою масажів, тугого сповивання, тимчасового носіння стремен. Натомість, виявлення захворювання пізніше, ніж через пів року від народження, вимагатиме обмеження фізичної активності дитини за допомогою гіпсових пов’язок. 

Ігнорування дисплазії загрожує ускладненнями: деформацією кісток ніг (остеоартрит), розвитком кінцівок неоднакової довжини і, як наслідок, спотворенням ходи. 

Найчастішою причиною дисплазії кульшових суглобів у новонароджених є

• брак простору в утробі матері (виникає внаслідок багатоплідної вагітності, недостатнього обсягу навколоплідної рідини, високого артеріального тиску матері під час вагітності).

 Якщо голівка стегнової кістки зміщується в суглобовій западині внаслідок обмеження рухливості плода і притискається до краю суглобової западини протягом тривалого часу, то суглобова западина деформується. Внаслідок цього може розвинутися дисплазія тазостегнового суглоба.  

Серед інших можливих причин розвитку патології кульшових суглобів у немовлят:

• недоношена вагітність (народження дитини до 36 тижня вагітності);
• народження дитини з малою вагою тіла;
• тазове передлежання плода;
• генетична схильність;
• ендокринні порушення у вагітної жінки;
• родові та післяпологові травми;
• шкідливі звички матері під час вагітності. 

У медицині виділяють три ступені розвитку дисплазії у дітей:

• дисплазія I ступеня ( передвивих) – недорозвинення тазостегнового суглоба без зміщення голівки стегнової кістки відносно кульшової западини.  

Даний вид дисплазії найважче діагностувати, адже симптомами є лише асиметрія шкірних складок і, рідше, характерне клацання, при розведенні в сторони ніжок. 

• дисплазія ІІ ступеня (підвивих) – недорозвинення тазостегнового суглоба з частковим зміщенням головки стегнової кістки щодо кульшової западини.

Симптомами даного виду дисплазії у немовлят є асиметрія шкірних складок, частий симптом клацання, відведення стегна, іноді незначне вкорочення кінцівки.

• дисплазія III ступеня (вивих) – недорозвинення тазостегнового суглоба з повним зміщенням головки стегнової кістки щодо суглобової западини.

Даний вид дисплазії має яскраво виражені симптоми, помітні навіть батькам дитини. 

Кульшовий або тазостегновий суглоб (лат. articulatio coxae) — другий за величиною після колінного суглоба у ссавців. 

Назву «кульшовий» в українській мові суглоб отримав через тотожність із латинським терміном «соха» – «кульша» (укр.)

Складається він із суглобової поверхні головки стегнової кістки та півмісяцевої поверхні кульшової западини тазової кістки. 

Кульшовий суглоб має надзвичайно складну будову. І це не дивно, адже він дає можливість виконувати рух у всіх трьох площинах: 

• у фронтальній осі – згинання/розгинання;
• у вертикальній осі – вгору/вниз та обертальні рухи;
• у сагітальній осі – приведення/ відведення.
  

Захворювання кульшового суглоба

Усі захворювання тазостегнового суглоба можна умовно об’єднати в кілька груп:

• Генетичні.
• Системні захворювання 
• Інволютивні (спричинені віковими змінами).

Від  болю у тазостегновому суглобі страждає значна частина населення, особливо у віці після 50-ти. 

Патологія у самому суглобі, як правило, спричиняє біль у паху та внутрішній частині стегна. Якщо пацієнта турбують больові відчуття у зовнішній частині стегна, то вони переважно свідчать про патологію у м’язах чи сухожиллях навколо тазостегнового суглоба. 

До основних причин болю у кульшовому суглобі належать:

• Артрити – запалення м’яких тканин будь-якого суглоба, включаючи тазостегновий (ювеніальний, псоріатичний, ревматоїдний, септичний артрити, остеоартрит).
• Травми, викликані ударами тазу чи верхньої частини стегна, розтягуванням і розривами м’язів, вивихами, пошкодженням зв’язок і капсули суглоба (бурсит, пахова грижа, тендиніт).
•  Защемлення нервових стовбурів – патологічні зміни в тканинах, що оточують суглоб. Внаслідок їх збільшення чи деформації відбувається тиск на нерв та судини, що відповідають за кровопостачання суглоба (синдром Бернгардта-Рота, сакроілеїт, ішіас).
• Онкологічні захворювання (остеосаркома, лейкоз).
• Інфекційні захворювання (подагра, ревматоїдний артрит, червоний вовчак, псоріатичний артрит та ін.)
• Хвороба Легга-Кальве-Пертеса (у дітей)
• Остеомієліт – запальний стан кісткової тканини, викликаний інфекційним збудником, найчастіше Staphylococcus aureus.
• Остеопороз – захворювання, при якому кістки стають слабшими та більш схильними до переломів.

Часом буває, що встановити причину болю в області тазостегнового суглоба важко, оскільки вона може бути викликана не тільки місцевим пошкодженням або захворюванням, але і патологічним процесом в черевній порожнині, в поперековому відділі хребта або в статевих органах.

Основним симптомом, що сигналізує про патологічний стан кульшового суглоба є больовий синдром. 

Крім того, симптомами, що повинні насторожити, є: 

• обмеження рухливості тазостегнового суглоба;
• набряк, почервоніння чи припухлість над суглобом;
• локальне підвищення температури;
• регулярний хрускіт чи скрип суглоба;

За наявності одного або кількох симптомів, необхідно невідкладно звернутися до лікаря.