Центр літотрипсії

Буває так, що ПЦР-тестування не завжди показує достовірний результат під час виявлення коронавірусного захворювання. Тест може показати як неправдиво негативний, так само і позитивний результат. Через це останнім часом найпоширенішим та найбільш інформативним та точним методом діагностування COVID-19 є комп`ютерна томографія. КТ легенів можна пройти у медичному центрі “Уросвіт” за попереднім записом, що виключає перебування у чергах серед натовпу. Обстеження проводиться з дотримання усіх протиепідемічних заходів, після чого здійснюється якісна обробка всіх поверхонь, провітрювання та кварцування приміщення, тож підхопити вірус неможливо.

Комп`ютерну томографію легенів застосовують як скринінговий метод обстеження пацієнтів, які не мають типових для коронавірусу симптомів, а ПЦР-тест через будь-які причини не показує наявність вірусу. КТ-обстеження грудної клітини проводять провідні лікарі медичного центру “Уросвіт”. Цей метод добре показує, чи вражені легені вірусом COVID-19. Він є ефективним навіть тоді, коли тестування не підтверджує наявність коронавірусу. Комп’ютерна томографія не виявляє сам збудник коронавірусу, а лише підтверджує або скасовує наявність вірусної пневмонії.

Метод обстеження за допомогою комп’ютерного томографа виявляє різноманітні анатомічні структури. Діагностика, яка основана на рентгенівському опроміненні, видає тривимірне зображення тієї області, яку обстежують. При коронавірусу – це легені. Комп’ютерна томографія завдяки тому, що проводиться абсолютно безболісно та неінвазивно, не завдає жодного дискомфорту. Крім того, в медичному центрі “Уросвіт” ця процедура триває кілька хвилин, після чого через 1-3 години лікар видає результат. Про променеве навантаження турбуватися не варто, оскільки сучасні томографи випромінюють мінімальні дози. Натомість апарат напрочуд чутливий до виявлення різноманітних патологій.

Коли робити обстеження?

Приблизно через 3-5 тижнів від початку хвороби комп’ютерний томограф “бачить” пневмонію, що уражає легені. На жаль, раннє обстеження на томографі може зовсім не показати, що уражений орган дихання, зазнав рентгенологічних змін. Через це первинно проводять ПРЦ-тестування, коли відбуваються перші прояви гострої респіраторно-вірусної інфекції. Лікарі “Уросвіту” радять не опромінюватись зайвий раз на комп’ютерному томографі, якщо ГРВІ має легку форму. Хоч і дози опромінення незначні, слід враховувати сумарну їх кількість за рік.

Необхідність проведення обстеження

Є такі пацієнти, котрим комп’ютерна томограма призначена першочергово. Серед них ті, хто безпосередньо контактував з особою, у якої наявність коронавірусної інфекції підтверджена. КТ-діагностика також актуальна тоді, коли клінічні прояви респіраторної хвороби передбачають госпіталізацію хворого до стаціонару. Крім того, з ціллю профілактики КТ роблять перед плановою госпіталізацією пацієнта, якому необхідне лікування, не пов’язане з ковідом. Комп’ютерна томографія особливо необхідна у тих випадках, коли ознаки ГРВІ даються взнаки. КТ-діагностика дозволяє виявити пневмонію, щоб розпочати вчасне лікування.

Протипоказання для проведення КТ

Жінкам, які носять під серцем малюка, категорично заборонено проходити комп’ютерну томографію, це стосується перших двох триместрів вагітності. Протипоказаннями для проведення процедури з внутрішньовенним контрастуванням є ниркова або печінкова недостатність у складній формі, а також індивідуальна непереносимість йодомістких препаратів. Обстеження не проводять тим пацієнтам, чия маса тіла перевищує максимально допустиме навантаження на апарат, переважно це вага понад 150 кілограмів. Матерям, котрі годують грудним молоком, КТ дозволено, втім краще після проходження обстеження зцідити порцію молока та не давати його маляті.

Вигляд легенів, уражених вірусом COVID-19

Комп’ютерний томограф виявляє не сам вірус, як збудник захворювання, а патологічні зміни легенів, уражені ковідом. Томографічні знімки, які видає апарат, показують низку характерних радіологічних ознак, зокрема:

• тіні або помутніння, які нагадують “матове скло”;
• потовщення міждолькових перетинок, які на зображенні виглядають, як сітка;
• поодинокі або множинні вузликові ураження.

УЗД легенів

Якщо ви маєте певні протипоказання для проходження комп’ютерної томографії, можна діагностувати легені за допомогою ультра-звукового дослідження. Наприклад, цей метод доступний для вагітних жінок, яким протипоказано проходження КТ. УЗД легенів також доступне для проходження пацієнтам медичного центру “Уросвіт”. УЗД-апарат також візуалізує наявні зміни чи патології в органах грудної клітини. Крім того, це обстеження значно дешевше по вартості, аніж КТ. Для вірусної пневмонії, спричиненої коронавірусною інфекцією, характерні потовщення плеври, субплервальні запалення, наявність рідини, тощо.

Внаслідок пандемії COVID-19 у суспільстві з’явилися не лише хворі на коронавірусну інфекцію, а й ті, хто одужав, проте тривалий період відчуває на собі симптоми. Деякі аспекти цього “одужання” є унікальними для COVID-19, але багато з них схожі на період реконвалесценції від інших вірусних захворювань з середньотяжким та тяжким перебігом. Процес відновлення після COVID-19 у деяких пацієнтів потребує оцінки та лікування стійких або нових симптомів.

Класифікація симптомів коронавірусу

Хоча визначення стадій відновлення після захворювання на коронавірус, яке б було загальновизнаним не існує, широко використовуються наступні категорії:

• Гострий COVID-19: симптоми COVID-19 протягом 4 тижнів після початку хвороби.
• Пролонгований симптоматичний COVID-19: симптоми COVID-19 від 4 до 12 тижнів після початку хвороби.
• ПостCOVID-19: симптоми, що розвиваються під час або після COVID-19, тривають протягом ≥ 12 тижнів і не пояснюються альтернативним діагнозом.

Ці стадії відображають перебіг одужання і не пов’язані з активною вірусною інфекцією та контагіозністю (здатністю інфікувати інших осіб).

Для опису стану пацієнтів із тривалими симптомами після хвороби COVID-19 було використано кілька термінів, таких як “long-COVID”, “post-COVID”, “хронічний COVID-19”, “COVIDні далекобійники.

Симптоми захворювання

У пацієнтів, які одужують від COVID-19, особливо тих, у кого спостерігався важкий перебіг захворювання, можуть також бути фізичні, психологічні (наприклад, тривога, депресія, посттравматичний стресовий розлад) та когнітивні (наприклад, погіршення пам’яті та концентрації уваги) порушення.

Пацієнти описують стійкі фізичні симптоми, причому більше третини з них зазнають більше, ніж один симптом:

• Втома 15-87%,
• Задишка 10-71%,
• Біль або скутість у грудях 12-44%,
• Кашель 17-26%.

Трохи рідше стійкі фізичні симптоми включають аносмію (втрату нюху), біль у суглобах, біль у м’язах, головний біль, синдром Шегрена (автоімунне захворювання, що проявляється сухістю очей та слизових), риніт (катар або набряк слизової оболонки порожнини носа), погіршення апетиту, запаморочення, безсоння, випадіння волосся, пітливість та діарею.

Відновлення після COVID-19

Стійкі симптоми можуть впливати на функціональну здатність. У великому дослідженні, яке охопило понад 60 тисяч пацієнтів, майже 40% з них не змогли повернутися до звичної діяльності через 60 днів після виписки з лікарні.

Очікуваний час на відновлення залежить від преморбідних факторів ризику (стану організму до хвороби), а також важкості перебігу гострого COVID-19 та спектру симптомів, які відчуває пацієнт. Однак, незважаючи на ранні дані, що свідчать про більш коротке одужання (наприклад, два тижні) для тих, хто має легку форму захворювання, і більш тривалий для відновлення (наприклад, два-три місяці або довше) для тих, хто має важче захворювання, існує широка варіабельність симптомів і часових рамок їхніх проявів.

Наявні на час дані свідчать про більш тривалий курс відновлення у таких груп пацієнтів:

• пацієнти, які потребували госпіталізації,
• пацієнти старшого віку з наявними супутніми захворюваннями,
• пацієнти, які зазнали медичних ускладнень (наприклад, вторинна бактеріальна пневмонія, венозна тромбоемболія),
• пацієнти, які тривалий час перебували в лікарні або в реанімаційному відділенні.

Однак, навіть пацієнти з менш важким перебігом хвороби, яких не госпіталізували, часто повідомляли про тривалі та постійні симптоми.

Госпіталізовані пацієнти (середньотяжкий та тяжкий COVID-19) – значна частина пацієнтів, які потрапляють із гострим COVID-19, відчувають симптоми протягом щонайменше двох місяців після виписки – 52-87 %

Найбільш поширеними симптомами були:

• задишка з підйомом по сходах (24%),
• задишка/стискання в грудях 17%,
• кашель 15%,
• втрата смаку або запаху 13%.

У дослідженні серед італійських пацієнтів, які раніше були госпіталізовані з COVID-19, лише 13% були повністю безсимптомними протягом 60 днів після початку хвороби.

Амбулаторні пацієнти (легкий COVID-19) – дані свідчать про те, що до 30% пацієнтів з легким перебігом захворювання відчувають симптоми протягом трьох тижнів після одужання.

В онлайн-опитуванні пацієнтів, які одужували від COVID-19 (включаючи госпіталізованих та амбулаторних пацієнтів) із підтвердженим COVID-19, менше, ніж 1% повідомили про відсутність симптомів через 79 днів. Щоправда, більшість із цих пацієнтів повідомили про поліпшення за цей час, а кількість зафіксованих симптомів зменшилась з 14 до 6 симптомів.

Деякі симптоми усуваються швидше, ніж інші. Наприклад, лихоманка, озноб та нюхові та смакові симптоми зазвичай зникають протягом двох-чотирьох тижнів, тоді як втома, задишка, стискання в грудях, когнітивні дефіцити та психологічні наслідки можуть тривати місяцями (наприклад, два-шість місяців).

Загальна симптоматика коронавірусного захворювання

Дані щодо окремих симптомів наведені нижче:

Слабкість, зниження витривалості і швидка втома є найпоширенішим симптомом, з яким стикаються пацієнти, незалежно від необхідності госпіталізації.

Задишка може зберігатися у більшості пацієнтів і повільно зникати протягом двох-трьох місяців, іноді довше.

Багато пацієнтів відчували стійкий кашель через два-три тижні після початкових симптомів. У більшості пацієнтів кашель зникав до трьох місяців.

Дискомфорт у грудях є поширеним явищем і зберігається у 12-22% пацієнтів приблизно через два-три місяці після гострої інфекції COVID-19.

Змінений смак та запах найчастіше повертається через місяць після гострої хвороби, іноді пацієнти повідомляють про значну тривалість даних симптомів. Є спостереження, що у чоловіків нюх відновлюється повільніше, ніж у жінок.

Нейрокогнітивні симптоми – дані свідчать про те, що проблеми з концентрацією уваги та пам`яттю зберігаються протягом 6 тижнів і більше у пацієнтів із COVID-19 після виписки з лікарні.

Психологічні – спостережні дослідження повідомляють, що психологічні симптоми (наприклад, тривога, депресія, ПТСР) є поширеними після гострої інфекції COVID-19, причому тривога є найпоширенішою. Загалом, психологічні симптоми з часом покращуються, але можуть зберігатися до трьох місяців.

Шкірні прояви та випадіння волосся теж бувають у постковідному періоді, найчастіше втрата волосся (дифузна телогенова алопеція) відбувається через 2-3 місяці після хвороби та не потребують додаткового лікування, якщо виключені такі фактори, як дефіцит певних вітамінів та мінералів.

Ризик повторної госпіталізації – більшість пацієнтів, госпіталізованих із COVID-19, успішно виписуються, хоча приблизно 10-20% потребують повторної госпіталізації.

Лабораторні дослідження

Для більшості пацієнтів, які одужали від легкого гострого захворювання COVID-19, лабораторне дослідження не є необхідним.

Для пацієнтів, які одужують після середньотяжких та тяжких захворювань, які попередньо мали відхилення в лабораторних показниках, пацієнтів, яких виписали з лікарні, або для пацієнтів з незрозумілими тривалими симптомами, розумно пройти такі лабораторні дослідження:

• Загальний аналіз крові з формулою.
• Біохімія: дослідження функції печінки, глюкоза, електроліти та креатинін у сироватці крові.

Додаткові лабораторні тести, які можуть підійти для певних категорій пацієнтів, включають:

• NT-proBNP та тропонін у пацієнтів, перебіг COVID-19 яких ускладнився серцевою недостатністю або міокардитом, або у тих, у кого можливі серцеві симптоми прихованого міокардиту (наприклад, задишка, дискомфорт у грудях, набряки).
• D-димер у пацієнтів з незрозумілою персистентною або новою задишкою чи у будь-якого пацієнта, котрий має занепокоєння щодо тромбоемболічної хвороби.
• Дослідження щитовидної залози у пацієнтів з незрозумілою втомою або слабкістю.
• Антинуклеарні антитіла та креатинфосфокіназа у пацієнтів з артралгіями, міалгіями або іншими симптомами, що стосуються ревматологічних розладів.

Немає клінічної користі від отримання результатів визначення антитіл до нуклеокапсидного антигену SARS-CoV-2 (анамнестичні антитіла) у пацієнтів, у яких гостра інфекція була задокументована позитивним ПЛР-тестом чи тестом на антиген. Однак для пацієнтів із попереднім діагнозом COVID-19 на основі симптомів, але без задокументованого позитивного тесту, може використовуватися визначення рівня антитіл для оцінки незрозумілих симптомів.

Наявність певної кількості нейтралізуючих антитіл до спайк-білка коронавіруса (протективні антитіла) після перенесеного захворювання не є протипоказом для вакцинації, яку можна проводити через 1 місяць після перенесеної гострої коронавірусної інфекції.

Візуалізаційні методи дослідження

Стосовно візуалізаційних методів досліджень, важливо наголосити, що необхідність їхнього виконання визначається під час очної консультації з лікарем. Можуть бути потрібні такі обстеження як ЕКГ, ЕхоКГ, УЗД легень чи щитовидної залози.

Для пацієнтів із симптомами, що відповідають тривожності, депресії та/або ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) показана консультація психотерапевта.