УЗД колінного суглоба

Зазвичай, пацієнти звертаються до лікаря, коли відчувають незрозумілі для них зміни в організмі. Так відбувається і з проблемами колінного суглоба. Здається очевидним, що при больових відчуттях і травмах варто звернутися до фахівців та пройти ультразвукове обстеження колінного суглоба. Та, насправді, причин обстежитись є набагато більше. Лікарі називають такі симптоми:

• Біль в коліні у стані спокою;
• Біль після занять спортом і фізичних навантажень;
• Неможливість повноцінно згинати колінний суглоб;
• Проблеми із рухливістю коліна;
• Відчутні зміни структури коліна, підозра новоутворень;
• Підозра на розрив або надрив зв’язок;

Крім того, ультразвукову діагностику потрібно проходити пацієнтам із встановленими діагнозами захворювань колінного суглоба для з’ясування динаміки розвитку хвороби, для з’ясування ефективності лікування або при погіршенні стану пацієнта.
Однак, УЗД колінного суглоба можна проходити не лише за медичними показами та при больових відчуттях, а й для профілактики. Як правило, профілактичну ультразвукову діагностику рекомендують проводити деяким спортсменам, фізична активність яких може привести до постійного незначного травмування частин колінного суглоба, яке не відчувається але в результаті може стати причиною безповоротних змін коліна. Особливу увагу на стан колінного суглоба рекомендують звертати спортсменам, які займаються:

• Гімнастикою;
• Легкою атлетикою (особливо біг);
• Баскетболом;
• Футболом;
• Лижним спортом;
• Бодібілдингом;

Оскільки ультразвукова діагностика – це найбезпечніший спосіб дослідження, його активно застосовують для перевірки стану колінних суглобів у дітей. Сигналом для батьків мають стати такі симптоми:

• Больові відчуття у колінному суглобі;
• Зміна кольору шкіри в області коліна;
• Набряки колінного суглоба;
• Підозра на зміну структури коліна;
• Проблеми із згинанням та розгинанням коліна;
• І, безумовно, будь які травмування;

Ціни на УЗД

Також ви можете ознайомитися з цінами на інші УЗД тут.

Процедура ультразвукової діагностики не приносить дискомфорту пацієнтам та не потребує попередньої підготовки. Єдиним застереженням є утримання від внутрішньосуглобових ін’єкцій за кілька днів до процедури.

Діагностика коліна проводиться у кількох різних позиціях:

1. Передня. Пацієнт лежить на спині, витягнувши прямі ноги вперед. Лікар-діагност, за допомогою ультразвукового датчика, досліджує передню частину колінного суглоба. Така позиція при дослідженні дозволяє побачити надколінні зв’язки, суглобову сумку та жирову клітковину.
2. Бокова. Таку позицію ще називають медіальною. Зона дослідження – внутрішня поверхня коліна. Лікар досліджує меніск та бокові зв’язки, оцінює рівень рідини у суглобі.
3. Латеральна. Для здійснення дослідження у такій позиції лікар-діагност попросить пацієнта зігнути ногу в коліні та розгляне стан фасції знизу, зовнішню сторону меніска, стан сухожиль і суглобову капсулу збоку.
4. Завершальний етап дослідження коліна у позиції лежачи на животі. Ультразвуковий датчик розташовують у підколінній ямці. Таким чином лікар з’ясовує стан судинно-нервового пучка, головки кістки, задньої частини меніска, прилягаючих м’язів та сухожиль.

Проблеми із колінним суглобом поділяють на два типи: травми та захворювання. До найпоширеніших травм відносять:
Переломи всередині суглоба (надколінок, голівки стегнової і великогомілкової кісток);

• Забої та крововиливи у суглоб;
• Пошкодження зв’язок (зв’язки надколінника, внутрішньо- та позасуглобових зв’язок);
• Розрив меніска (внутрішнього, зовнішнього або обох);

Основними захворюваннями колінного суглоба є:

1. Остеоартроз – це захворювання, що характеризується дегенерацією суглобового хряща та пошкодженням кісток. До причин відносять мікротріщини, втрату еластичності хряща та пошкодження хондроцитів;
2. Остеохондрит – це вид остеоартрозу, який розвинувся у запалення хряща або кістки;
3. Артрит– захворювання, яке зустрічається у близько 80% населення і в народі називається «відкладенням солей». Насправді може мати близько 100 видів. Назву «артрит» використовують як загальне позначення запальних процесів у суглобі. У випадку поширення такого запалення на кілька суглобів, ставлять діагноз «поліартрит»;
4. Бурсит – гостре запалення синовіальної сумки, може набувати хронічного характеру. Точні причини цієї хвороби досі не з’ясовані, але вважається, що травми та інфекції можуть спричинювати розвиток бурситу;
5. Тендиніт – гостре запалення сухожиль, локалізується, як правило, у місці кріплення сухожилля до кістки або переходу сухожиль у м’язи. Може поєднуватися із запаленням сухожильної сумки;
6. Гонартроз – захворювання, при якому руйнується хрящова тканина суглоба, в результаті чого він перестає функціонувати. Це згодом призводить до руйнування й інших частин суглоба. За статистикою, найчастіше діагностується у жінок після 40 років, але може зустрічатися й у чоловіків, особливо тих, у кого спостерігається надмірна вага, часті переохолодження та були травми коліна;

Найдоступнішим та найбезпечнішим способом діагностики колінного суглоба вважають комплексне УЗД Львів, адже цей вид дослідження має суттєві переваги:

• Таке дослідження не викликає больових відчуттів та дискомфорту у пацієнтів;
• Лікар-діагност може дослідити практично усі частини колінного суглоба, адже, за допомогою ультразвукових хвиль, можна розгледіти і кістки, і судини, і зв’язки, і хрящі…;
• Відсутність протипоказів у більшості населення;
• Швидкість, адже пацієнту не потрібно довго чекати на результати діагностики. Уже через кілька хвилин після процедури Ви отримаєте дані результатів обстеження;
• Низька ціна, порівняно із іншими методами діагностики;

Однак, бувають випадки, коли провести ультразвукову діагностику стає неможливо. До таких ситуацій відносять:

• Сильні пошкодження шкіри в зоні колінного суглоба, які можуть привести до больових відчуттів при діагностиці (відкриті рани або опіки);
• Травми або захворювання, що спричинили повне знерухомлення колінного суглоба;
• Сильне ожиріння, внаслідок якого результати діагностики можуть бути не достатньо інформативними або недостовірними;

У таких ситуаціях, пацієнти мають можливість з’ясувати стан свого колінного суглоба альтернативними методами:

1. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – спосіб дослідження, при якому використовують фізичне явище ядерного магнітного резонансу. Цей метод неінвазивний, адже не відбувається хірургічне втручання в організм. Також медики стверджують, що організм при такій процедурі не піддається впливу іонізуючого випромінювання, адже зображення отримують завдяки магнітному полю та електромагнітним хвилям. Недоліками такого дослідження вважається його висока ціна і, як наслідок, недоступність для більшості населення.
2. Артроскопія – мініінвазивна процедура, що передбачає певне хірургічне втручання у колінний суглоб за допомогою артроскопа (спеціального ендоскопа, призначеного для внутрішньосуглобових маніпуляцій). Основними недоліками цієї процедури для пацієнтів є дискомфортні відчуття, тривалі больові відчуття після артроскопії та певний реабілітаційний період після процедури.

Коліно або колінний суглоб з’єднує між собою гомілку та стегно. Хоч коліно не є великим (воно може вміститися у людській долоні), проте має дуже складну будову. Воно має багато різноманітних елементів, що відрізняються за своєю функцією. Колінний суглоб складається із трьох кісток:

• Великогомілкової;
• Стегнової;
• Надколінника або колінної чашечки;

Окрім кісток, частиною колінного суглоба є багато зв’язок, які забезпечують додаткову стійкість суглоба і у тандемі із колінною чашечкою не дозволяють кісткам зсуватися вбік. Мова йде про такі зв’язки:

• Поперечна і хрестовидні (розташовані всередині суглоба);
• Колатеральні зв’язки ( розташовані збоку);
• Дугоподібна і підколінна (розташовані ззаду);

Кожен суглоб нашого організму має синовіальні сумки (порожнини, що відмежовані від навколишніх тканин та заповнені синовіальною рідиною), але у колінному суглобі їх є більша кількість, ніж у інших суглобах. Фактично, кожне сухожилля має власні синовіальні сумки, що розташовуються над, між і навколо сухожиль.

Складність будови колінного суглоба полягає ще й у тому, що у його структурі наявні різні поверхні: кругла (головки кісток) та плоска (надколінок).

Оскільки на колінний суглоб постійно діють великі навантаження, його кісткам потрібен захист. Цю роль виконують меніски. Вони побудовані із хрящової тканини, за формою нагадують півмісяць і змінюють свою форму при будь-якому русі. Таким чином, меніск виконує роль амортизатора у колінному суглобі. Меніск, у співпраці із навколосуглобовими капсулами, зв’язками та синовіальною мембраною забезпечують надійний захист кісткам, які входять до складу коліна.

Однак, у руховій діяльності коліна також беруть участь різні м’язи, які допомагають згинати і розгинати його.
У колінного суглоба дуже складна анатомія і з цим напряму пов’язана його вразливість до різноманітних травмувань, пошкоджень та захворювань.