Жіноче здоров’я – як зберегти?
Самопочуття, благополуччя, зовнішній вигляд жінки багато в чому залежать від стану її здоров’я. Сукупність психологічних, репродуктивних, фізіологічних факторів визначають жіноче здоров’я.
Жіноче здоров’я – делікатна тема. Жінки зазвичай неохоче розповідають про проблеми зі статевою сферою навіть своїм близьким родичам чи подругам. Коли з’являються тривожні симптоми, не кожна жінка наважується звернутися до лікаря – стримує почуття незручності, а також страх дізнатися про тривожний діагноз. Статистика свідчить, що близько 60% жінок репродуктивного віку страждають на гінекологічні захворювання (порушення менструального циклу, запальні процеси матки, яєчників, маткових труб та інші). Всупереч стереотипам, на сучасному етапі розвитку медицини більшість захворювань статевих органів успішно лікуються. Важливо вчасно діагностувати хворобу і у якнайраніші терміни розпочати лікування. У Львові спеціалісти медичного центру «UROSVIT» проведуть діагностичні процедури за допомогою сучасного обладнання максимально делікатно і комфортно.
Захворювання жіночої статевої сфери
Виділяють декілька груп гінекологічних захворювань – інфекційні, ендокринні, пухлинні новоутворення.
Інфекційні захворювання.
Головна причина – інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, трихомоніаз, гонорея, кандидоз та інші).
Ендокринні захворювання.
Порушення роботи гіпоталамусу, гіпофізу, наднирників, яєчників призводить до зміни гормонального фону, що відбивається на здатності до зачаття та якості сексуального життя. Ендокринні захворювання можуть бути вродженими (спадковий андрогенітальний синдром) і набутими (синдром полікістозних яєчників). Останнім часом до цієї групи відносять також ожиріння, яке може призвести до порушень менструального циклу та безпліддя.
Пухлинні новоутворення.
Доброякісні та злоякісні пухлини зустрічаються у жінок різного віку. Пухлина, навіть злоякісна, – ще не вирок, важливо виявити її на ранній стадії.
Симптоми захворювань жіночих статевих органів:
- порушення менструального циклу (відсутність місячних, зміна тривалості чи характеру кровотеч), можуть вказувати на захворювання ендокринної чи пухлинної природи;
- біль(гострий – ймовірна ознака небезпечного для життя стану, наприклад, розриву яєчника; ниючий – може супроводжувати запальні процеси у піхві, матці і придатках);
- патологічні виділення (молочно-білі, жовтаві, пінисті, гнійні, бурі, з незвичним запахом, або відсутність виділень – синдром сухої піхви);
- свербіння (присутнє при багатьох захворюваннях жіночої статевої сфери, разом з білими виділеннями спостерігається при кандидозі піхви – молочниці).
Жіночі статеві органи: що слід знати?
Статеві органи виконують функції розмноження. Як у жінок, так і у чоловіків, вони представлені зовнішніми і внутрішніми органами. До внутрішніх жіночих статевих органів відносять яєчники, маткові (фаллопієві) труби, матку, піхву (вагіну). Зовнішні статеві органи (вульва) представлені великими та малими статевими губами, лобковим горбом, клітором, промежиною, гіменом, зовнішніми отворами сечівника і вагіни. У жінок черевна порожнина сполучається із зовнішнім середовищем, що пояснюється анатомічними особливостями жіночої статевої системи. Це одна з важливих відмінностей від чоловіків, у яких черевна порожнина ізольована від зовнішнього середовища. Така «відкритість» обумовлює у жінок більшу ймовірність проникнення інфекційних агентів через статеві органи у черевну порожнину.
Циклічність – особливість роботи жіночої статевої системи жінок репродуктивного віку, що виражається у періодичному повторенні оваріально-менструальних циклів (жіночих статевих циклів), тривалість яких у середньому становить 28 діб. Менструальний цикл (процеси, що відбуваються в матці) тісно пов’язаний з оваріальним циклом (процесами, що відбуваються в яєчнику). Менструальний цикл включає три фази – менструальну, проліферативну і секреторну.
Яєчники – парні жіночі статеві залози
Яєчники розташовані в порожнині малого тазу, це доволі рухливі органи плоскої овальної форми. Розміри яєчника – 2,5-3 см у довжину, 1,5-2 см у ширину, 1 см у товщину. Вага – приблизно 7 г. У яєчнику розрізняють два кінці: верхній, спрямований до маткової труби (трубний), і нижній (матковий), з’єднаний з маткою власною зв’язкою. Зовнішній шар яєчника – основний, у ньому містяться фолікули з яйцеклітинами на різних стадіях розвитку. Внутрішній шар яєчника містить численні кровоносні та лімфатичні судини, нерви. Яєчники відносять до змішаних залоз, тобто залоз, що функціонують одночасно як залози внутрішньої і зовнішньої секреції. Зовнішньосекреторна функція яєчників полягає в утворенні яйцеклітин, а внутрішньосекреторна – в утворенні жіночих статевих гормонів (естрогенів, прогестерону).
Захворювання яєчників
Виділяють декілька категорій захворювань яєчників та їх придатків:
- запальні ураження – оофорит (запалення яєчника), сальпінгіт (запалення маткової труби), аднексит (сальпінгоофорит); як правило, це захворювання інфекційної природи;
- захворювання, пов’язані з порушенням синтезу і виділення гормонів, наслідком чого є зміна гормонального фону, можливе безпліддя;
- захворювання, викликані утворенням кіст на поверхні яєчника (фолікулярні кісти, кісти жовтого тіла, ендрометріоїдні кісти, геморагічні кісти);
- онкологічні захворювання.
Матка і маткові труби
Матка – непарний порожнистий м’язовий орган, в якому під час вагітності виношується плід. Орган має грушоподібну форму. Довжина матки жінки становить 6-8 см, ширина – 4 см, товщина – 2-3 см. Маса матки – 50-70 г. Розширена верхня частина матки (її дно) донизу переходить у тіло матки. Тіло має конусоподібну форму і є найбільшою частиною органа. Донизу тіло переходить у звужену округлу частину – шийку матки. Матка може змінювати своє положення залежно від стану сусідніх органів.
Стінка матки складається з трьох шарів – периметрію (зовнішньої серозної оболонки), міометрію (середнього м’язового шару, утвореного гладенькими м’язами) і ендометрію (внутрішньої слизової оболонки). Будова слизової оболонки матки змінюється протягом оваріально-менструального циклу.
Маткова (фаллопієва) труба – парний порожнистий орган, призначений для проведення яйцеклітини від яєчника в порожнину матки. В просвіті маткової труби відбувається запліднення. Довжина маткової труби близько 10-12 см, її просвіт – 0,2-0,4 мм. Стінка маткової труби складається з серозної, м’язової та слизової оболонок. Скорочення м’язової оболонки (перистальтика) забезпечує переміщення яйцеклітини, що вийшла з яєчника, в бік матки. Слизова (внутрішня) оболонка вистелена одношаровим призматичним епітелієм. Миготливі війки клітин епітелію коливаються в бік маткового отвору труби і таким чином сприяють переміщенню яйцеклітини до порожнини матки. Форма і функціональна активність цих клітин залежить від стадії оваріально-менструального циклу.
Захворювання матки:
- запальні захворювання – кольпіт (запалення шийки матки), ендометрит, ендомеотрит, периметрит, параметрит;
- дисгормональні ураження – поліпи ендометрію, гіперплазія слизової оболонки матки та ендометріоз (гіперплазія ендометрію за межами слизової оболонки матки);
- пухлини – доброякісні (лейоміома), злоякісні (аденокарцинома ендометрію, лейомісаркома та ін.).
УЗД в гінекології – «золотий стандарт» діагностики патологій жіночої репродуктивної системи
УЗД внутрішніх статевих органів – важливий метод оцінки здоров’я жінки будь-якого віку. Його застосовують для діагностики багатьох гінекологічних захворювань, а також для контролю за їх протіканням. Сучасне обладнання дає можливість здійснювати УЗД кількома способами:
- трансабдомінальне УЗД (абдомінальне УЗД) – проводиться через стінку живота при виявленні ознак запалення органів малого тазу чи у дівчат, що не живуть статевим життям;
- трансвагінальне УЗД – здійснюється за допомогою введення датчика в піхву, такий спосіб сприяє кращій візуалізації внутрішніх статевих органів з більш точною оцінкою їх структури.
Стан яєчників, тіла матки, шийки матки, маткових труб, а також стан органів, що їх оточують, – все це можна побачити і оцінити, використовуючи метод УЗД. Під час УЗД, яке можна пройти у клініці «UROSVIT» у Львові, визначаються розміри всіх доступних для дослідження органів, проводиться оцінка їх структури та відповідність фазі менструального циклу.
Показання до УЗД :
- симптоми, що вказують на захворювання зовнішніх та внутрішніх статевих органів;
- порушення менструального циклу, кровотечі;
- гормональні порушення;
- планування дитини;
- підозри на гостру хірургічну патологію;
- підозри на наявність об’ємних утворень (доброякісних чи злоякісних);
- планово перед оперативними втручаннями.
В який період менструального циклу краще робити УЗД?
Вперше робити УЗД можна в будь-який день менструального циклу, окрім днів менструації. Можливо потрібно буде повторно провести дослідження у визначений день, якщо діагноз потребуватиме уточнення.
Випадки, що трапляються найчастіше, розглянемо нижче.
Ендометріоз.
Дослідження краще проводити в другій фазі менструального циклу, коли вогнища ендометріозу збільшені. Також можна виявити ендометріоїдні кісти яєчників за їх характерною структурою.
Міома матки. Дослідження проводиться в першу фазу менструального циклу, одразу після припинення менструації. Під час другої фази можливий набряк вузлів міоми, а істинними вважаються розміри вузлів у першій фазі циклу. УЗД дозволяє оцінити кількість, розміри, структуру вузлів, їх розміщення.
Дисфункція яєчників.
Необхідно зробити УЗД хоча б двічі упродовж одного менструального циклу – щоб відслідкувати, чи росте фолікул, чи відбулася овуляція, як змінюється ендометрій під впливом гормонів, що виділяються яєчником. Це необхідно для визначення ефективності лікування.
Запалення внутрішніх статевих органів.
При запаленні слизової оболонки матки (ендометриті) УЗД слід зробити і у першій, і у другій фазі циклу. При аднекситі дослідження проводиться у будь-який день циклу.
Пухлини і кісти яєчників. УЗД дозволяє поставити діагноз за умови проведення одразу після чергової менструації, оскільки в середині і другій фазі циклу в яєчниках у нормі спостерігаються досить великі додаткові включення – дозріваючий фолікул чи жовте тіло, які утруднюють встановлення діагнозу.
Поліпи ендометрію.
Якщо є підозра на поліпи ендометрію, УЗД слід проводити у першій. фазі менструального циклу. Ендометрій в цій фазі має мінімальну товщину, що дозволяє найбільш вірогідно виявити поліп та визначити його величину і локалізацію.
Профілактика захворювань жіночих статевих органів
Жіноче здоров’я важливо берегти змолоду. Профілактика гінекологічних захворювань включає здорове харчування, відмову від шкідливих звичок, турботу про психічне здоров’я, профілактичні обстеження. З профілактичною метою для раннього виявлення гінекологічних захворювань рекомендовано проводити УЗД органів малого тазу один раз на 1-2 роки, а після 40 років – один раз на рік. УЗД в медичному центрі «UROSVIT» – кращий вибір для тих, хто цінує високий рівень сервісу, професіоналізм і комфорт.
