Контактний дерматит – це запальний процес на шкірі людини, що виникає внаслідок контакту з різними речовинами, які викликають алергічну реакцію або подразнення. Це можуть бути хімічні речовини, метали, рослини, ліки, парфумерні засоби тощо.
Контактний дерматит може проявлятися у вигляді свербежу, почервоніння, висипу у вигляді пухирців, надмірної сухості, лускатості, набряку та інших ознак запалення. Іноді симптоми можуть бути дуже виражені і викликати значний дискомфорт у людини.
Дане захворювання не є заразним, оскільки спровоковане індивідуальною реакцією шкіри на алерген. Алергічна реакція у кожної людини може бути викликана різними факторами або ж і зовсім не викликана, тому жоден з дерматитів не може передаватися.
Причини виникнення контактного дерматиту
Розрізняють два методи утворення контактного дерматиту. Суть першого полягає у виникненні алергічної реакції – алергічний контактний дерматит, скорочено АКД, а другий спровокований процесом подразнення – дратівливий контактний дерматит (КДП) або ж ще його називають ірритантний дерматит.
Основними причинами алергічного контактного дерматиту можуть бути:
- Хімічні речовини, такі як кислоти, луги, розчинники, фарби, мазі, лаки та інші хімічні засоби;
- Метали, такі як нікель, золото, платина, які можуть міститися в прикрасах, годинниках, монетах та інших виробах;
- Рослини, такі амброзія, отруйний плющ, первоцвіт та інші рослини;
- Ліки, до прикладу антибіотики, препарати для лікування раку та інші;
- Парфумерні засоби, наприклад парфуми, креми, лосьйони, мила та інші засоби;
- Продукти харчування (горіхи кеш’ю, манго, цитрусові);
- Консерванти;
- Гумові предмети (катетери, рукавички);
- Фізичні фактори, такі як тертя, тиск, тепло та інші;
- Іноді причина контактного дерматиту може бути невідомою.
Основним фактором, який сприяє ризику розвитку АКД — це навіть найменші пошкодження шкіри, наприклад царапини, рани, потертості тощо. Зазвичай, хвороба спровокована певною професією, і проявляється через деякий час після тривалого контакту з алергеном.
Факторами, які спричиняють дратівливий контактний дерматит є контакт шкіри людини з такими речовинами як:
- біологічна рідина організму (слина, сеча);
- хімічні речовини, які входять до складу косметичних засобів таких як дезодоранти, шампуні, певні компоненти декоративної косметики, миючі засоби тощо;
- хімічні речовини, які є складовими частинами фарб, мастил, розчинників, металевих виробів, певних кислот тощо;
- певні рослини, наприклад перець чилі, пуансетія, тощо.
Різновидом дратівливого контактного дерматиту є фототоксичний дерматит. Фототоксичний дерматит – це реакція шкіри на дію світла в поєднанні з певними речовинами, що містяться у деяких рослинах або лікарських засобах. Ця реакція може призвести до запалення шкіри, печіння, свербежу та висипань. Даний вид дерматиту, зазвичай виникає, коли на шкіру попадають речовини, які збільшують чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання. Наприклад, певні лікарські засоби, такі як антибіотики та деякі засоби захисту від сонця, можуть мати такі властивості. Деякі рослини, такі як ряска, кущ грабу, пажитник, можуть також містити речовини, які викликають фототоксичну реакцію.
Симптоми АКД та КДП
Алергічний контактний дерматит
Зазвичай алергічний контактний дерматит з’являється у людей середнього та старшого віку. За часту, першопочаткова реакція проявляється через 10-14 днів після початку систематичного контакту з тригером. Або ж може проявитися і через кілька років, якщо подразник занадто слабкий. Повторна реакція може розвинутися через 12-72 години.
Це захворювання умовно можна поділити на дві групи:
- За формою, яка в свою чергу поділяється на:
- Гостру форму – вона проявляється у вигляді сильного почервоніння ураженої ділянки шкіри, набряку тканин, появи пухирців. Зазвичай ці симптоми виникають швидко і так само швидко розвиваються — усього через кілька годин після контакту з алергеном. Також може спостерігатись підвищення температури, головний біль, слабкість у м’язах.
- Хронічну форму – на шкірі людини з’являються потовщені ділянки, нарости, невеликі тріщини. Знаходяться вони в місцях постійного контакту з тригером (алергеном). Хронічна форма АКД завжди протікає повільно, починається з виникнення папул, після яких починається лущення, а в кінці виникають ерозії через те, що уражена ділянка постійно свербить і її «чухають».
При переростанні алергічного контактного дерматиту в хронічну форму, папули вже можуть проявлятися на будь-якій ділянці шкіри і, якщо перші прояви хвороби можна усунути через 1-3 тижні, то лікування хронічної форми може тривати місяці чи навіть роки.
- По перебігу хвороби, яка розділяється на такі стадії:
- легка;
- середньої важкості;
- важка.
Симптоми контактного дерматиту можуть залежати від виду речовини, що спричинила реакцію та від індивідуальних особливостей кожної людини. Проте, загалом їх можна охарактеризувати наступними симптомами АКД:
- поява сильного свербежу;
- почервоніння, подразнення та набряклість шкіри;
- поява пухирців, які часто з’єднуються між собою, утворюючи великі пухирі;
- поява везикул – пухирців наповнених водою, які можуть з’являтися на шкірі людини або слизових оболонках;
- сухість та лущення шкіри.
Симптоми подразнюючого контактного дерматиту дуже схожі до алергічного, але основною відмінністю є наявність контакту з алергеном. Отже,
- шкіра людини покривається висипкою, що може бути болючою;
- почервоніння, подразнення та набряк шкіри;
- сильний свербіж;
- сухість та лущення шкіри.
Діагностика контактного дерматиту
Для встановлення правильного діагнозу та прийняті рішення про адекватне лікування, варто звернутись до лікаря дерматолога.
Під час прийому пацієнта, лікар проводить огляд ділянки шкіри, де виникли симптоми хвороби та питає про можливі фактори ризику, які можуть бути пов’язані з контактом з потенційними алергенами або подразниками; збирає повний анамнез хвороби, питає про симптоми та часовий проміжок їх виникнення, про контакти з різними речовинами, їжею та речами, які можуть бути пов’язані з розвитком дерматиту, про вид діяльності пацієнта тощо. Ця інформація дасть можливість лікареві скласти картину захворювання, проте для детальнішого вивчення конкретної ситуації можуть знадобитися додаткові аналізи.
Лікар дерматолог може призначити шкірні тести для визначення алергічної реакції на певні речовини. Такі тести виконуються шляхом нанесення маленької кількості потенційного алергену на шкіру після чого спостерігається реакція організму (шкіри) на них.
Також до переліку тестів, які потрібно буде здати, лікар може додати загальний та біохімічний аналіз крові, тест для визначення наявності алергії на деякі речовини, загальний аналіз сечі та при необхідності тест для визначення рівня гормонів щитовидної залози.
Методи лікування
Після визначення причини контактного дерматиту, лікар призначає відповідне лікування, яке включає в себе:
- Виключення контакту зі стимулюючою речовиною;
- Призначає препарати для зменшення запалення: ліки включають стероїдні і нестероїдні протизапальні препарати. Кортикостероїдні мазі і креми зазвичай застосовуються для зменшення запалення та свербежу. Нестероїдні протизапальні препарати, такі як ібупрофен або напроксен, можуть бути призначені для зменшення болю та запалення.
- Охолодження може допомогти зменшити свербіж та запалення. Найпростіший спосіб – застосування холодного компресу або обгортання льодом у рушник.
- Використання зволожуючих засобів може допомогти зменшити сухість і свербіж шкіри, що є співвідносними симптомами контактного дерматиту;
- Дотримання певної дієти, яка виключає вживання гострих, пряних, копчених страв, цитрусових, меду, горіхів, молочний продуктів, алкоголю тощо.
Контактний дерматит у дітей
Контактний дерматит – це запальне захворювання шкіри, яке може виникнути у дітей будь-якого віку. Оскільки, шкіра дитини набагато ніжніша й чутливіша, ніж у дорослої людини, перебіг даного захворювання проходить у гострій формі. Як правило, воно виникає через контакт зі провокуючими речовинами. Якщо прибрати цей контакт, захворювання йде на спад.
Основні симптоми контактного дерматиту у дітей включають:
- поява пухирців, що розташовані поруч один з одним, які можуть бути заповнені рідиною і тріскати, утворюючи відкриті рани на шкірі;
- свербіж і подразнення шкіри в зоні контакту зі стимулюючою речовиною;
- червоні плями на шкірі, зазвичай з сухою шкірою, яка лущиться.
Лікування контактного дерматиту у дітей включає в себе ті ж самі методи, що й у дорослих. Проте, враховуючи вікові особливості дітей, можуть бути застосовані деякі специфічні підходи до лікування. Наприклад:
- Виключити контакт зі провокуючою речовиною – це найважливіший крок у лікуванні контактного дерматиту у дітей. Якщо відомо, що саме викликає реакцію шкіри, необхідно виключити будь-який контакт з цією речовиною.
- Дієта – виключення з раціону дитини такі продукти як яйця, мед, цитрусові, шоколад, горіхи, молочні продукти, які є найбільш алергенними. Окрім того, слід ретельно читати склад готових продуктів, щоб виключити вживання дитиною харчових добавок (підсилювачів смаку, консервантів, барвників).
- Слідкувати за мікрофлорою кишківника та при необхідності давати дитині пробіотики, які відновлюють його мікрофлору.
- Враховуючи, що діти можуть мати більш чутливу шкіру, рекомендується використовувати більш м’які стероїдні мазі або креми з більш низькою концентрацією активної речовини.
- Застосування зволожуючих засобів, які мають натуральні компоненти, що допоможе зменшити сухість і свербіж шкіри.
- Вдягати тільки натуральний бавовняний одяг, без включення синтетичних елементів.
- Правильно прати та ретельно виполіскувати дитячий одяг, використовуючи відповідні пральні порошки, які не містять фосфатів та хлору, які в свою чергу можуть викликати алергічну реакцію у дітей.
Профілактика дерматиту
Ключовим елементом профілактики контактного дерматиту є усунення контакту з алергеном. Якщо ж Вам не вдається виконати основну умову, тобто припинити контакт Вашої шкіри з алергеном, потрібно максимально вживати засоби захисту, наприклад захисні рукавички чи маски, у максимально короткі терміни очищувати шкіру від дії цього алергену, дбайливо підходити до вибору косметичних засобів таких як мило, шампунь, порошок, щоб у їхньому складі переважали натуральні компоненти. Одяг повинен бути натуральним (бавовняним), без включень синтетики та шерсті.
