Апендикс – це периферійний лімфоїдний орган, що розташований на куполі сліпої кишки. Запалення апендикса (апендицит) може відбуватися у будь-якої людини, незалежно від віку чи статі. Проте, згідно статистичних даних, частіше це відбувається в молодшому й середньому віці. Симптоми у жінок дуже схожі з ознаками запальних захворювань репродуктивних органів.
Власне тому, в першу чергу пацієнтки звертаються до гінеколога, замість того, щоби негайно відвідати хірурга.
Основною причиною виникнення, вважаються мікроорганізми, зазвичай, це кишкові палички, стрептокок чи стафілокок. Вони, у свою чергу, проникають у стінку апендикса здебільшого з порожнини кишківника, проте можуть потрапити і з крові чи лімфи.
Причини виникнення апендициту
Фахівці у галузі медицини, до цих пір дискутують стосовно причин виникнення апендициту та власне, які фактори сприяють його утворенню та розвитку. У переважній більшості випадків, визначити точну причину так і не вдається.
Проте, виділяють перелік факторів, які можуть спричинити запалення. До них відносять:
закупорка каловими масами – накопичення фекалій;- збільшення лімфатичного фолікулу;
- наявність у кишківнику харчових та/чи інших інфекцій;
- глисти (гельмінти);
- відбулась травма живота;
- деформація та перегин відростка;
- судинні патології, які призводять до утворення тромбів та некрозу певних ділянок;
- наявність пухлини.
Якщо апендикс заблоковано, це може призвести до накопичення бактерій, утворення гною та набряку.
За свідченнями медиків, гострий апендицит посідає перше місце серед захворювань черевної порожнини, який потребує негайного оперативного втручання. Запальний процес розпочинається у верхній частині внутрішньої сторони червоподібного відростка сліпої кишки, внаслідок чого у людини з’являються характерні симптоми захворювання.
Види апендициту
- Катаральна форма – це форма, коли відбувається лише набряк внутрішньої слизової оболонки червоподібного відростка. ЇЇ тривалість – перших шість годин опісля першого прояву симптомів гострого апендициту.
Флегмонозна форма апендициту відрізняється тим, що запальний процес прогресує, відросток починає набрякати також ззовні, а всередині органу накопичується гній. Тривалість цієї стадії складає від 6ти до 24х годин. - Гангренозний апендицит – це наступна стадія розвитку флегмонозної форми. Починається розвиток порушень мікроциркуляції, що в свою чергу, призводить до гангренозного запалення. При переході в цю стадію захворювання, больові відчуття у правій частині живота зникають, оскільки відбувається некроз нервових закінчень, який відбувається у період від 24х до 72х годин. На цій стадії відросток наповнюється густим гноєм із характерним неприємним запахом. Далі запалення переходить в черевну порожнину та вражає її органи, що призводить до важкого перитоніту.
- Ускладнений (Перитоніт) – це надзвичайно небезпечний для життя людини стан, під час якого гній потрапляє в черевну порожнину. Як результат її поверхня, якає стерильною, наповнюється великою кількістю мікроорганізмів та гною. Розлитий гнійний перитоніт несе пряму загрозу життю людини.
Клінічні прояви та симптоми апендициту
Біль –переважно середньої інтенсивності, інколи різкий та постійний. Часто віддає в ногу, посилюються больові відчуття при русі та кашлі. Інколи починається одразу в правій клубовій ділянці, проте частіше по всьому животу. Біль зменшується при положенні хворого на правому боці;- Нудота та блювання;
- Сухість у роті;
- Діарея або ж закрепи;
- Втрата апетиту;
- Пришвидшується пульс– тахікардія;
- Відбувається підвищення температури тіла – 37,5 – 38 градусів;
- Здуття живота;
- Під час дихання спостерігається відставання правої частини живота від лівої;
- Посилення болю при різкому відбиранні руки, в порівнянні з пальпацією (синдром Щоткіна – Блюмберга)
Лабораторні та інструментальні діагностики апендициту черевної порожнини
При спостереженні проявів симптомів захворювання, варто звернутися на консультація до лікаря – хірурга. Для діагностики апендициту, лікар – хірург ознайомиться зі скаргами пацієнта та наявними симптомами, призначить лабораторні дослідження, такі як:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- біохімічний аналіз крові.
Для отримання повної картини розвитку захворювання потрібно також провести інструментальну діагностику.
Інструментальні дослідження включають:
- УЗД органів черевної порожнини;
- лапароскопія;
- комп’ютерна томографія.
Діагностика апендициту є необхідним заходом, що передбачає обстеження для виключення переліку станів, що вимагають оперативного втручання та мають аналогічні симптоми. При діагностиці апендициту необхідно також виключити підозру на інфаркт міокарда, правосторонню пневмонію, дивертикул Меккеля, гастроентерит, дизентерію.
Оперативне лікування під час гострого апендициту
На сьогоднішній день існує єдиний метод лікування гострого апендициту – це хірургічне втручання. Оперативне лікування апендициту може проводитися лапароскопічним методом або лапаротомічним (тобто розрізу черевної порожнини). Підготовка до оперативного втручання, вибір методу хірургічного лікування та виду анестезії, особливості під час реабілітаційного періоду, напряму залежать від локалізації, поширеності та стадії захворювання.
Слід враховувати, що кожна людина особлива, із унікальною імунною системою та здатністю організму боротися з усілякими вірусами, інфекціями та хворобами. Кожен випадок запалення апендициту має свої особливості, симптоми, пов’язані з реакцією організму, розташуванням і проходженням відростка, супутніми станами та ін. Саме тому будь-яка операція пов’язана із видаленням апендициту є унікальною.
Запитання – Відповіді
Чи може розвинутися гострий апендицит у дитини?
Гострий апендицит може розвиватися у дітей будь-якого віку. При цьому симптоми захворювання можуть значно різнитися.
Якщо дитина відчуває біль у животі, який не проходить протягом 1-2 годин та супроводжуються іншими симптомами, варто звернутися до дитячого хірурга на консультацію. Найбільш поширеним у дітей є гострий апендицит. Його симптоми проявляються в середньому через 12 годин після початку розвитку захворювання, а його повний цикл складає від 24 до 36 годин.
Чим небезпечний апендицит для вагітних?
Звичайно, апендицит містить небезпеку для вагітних, оскільки може стати причиною викидня або ж дати ускладнення у вигляді передчасних пологів. Проте, очевидно що запалення апендикса не є показанням для переривання вагітності незалежно від терміну. Найчастіше апендицит виникає в I і II триместрах вагітності, рідше в III триместрі.
Варто пам’ятати, що при підозрі на апендицит, вагітним жінкам обов’язково необхідно пройти огляд акушера – гінеколога, який залучить до консультації і хірурга.
При встановленому діагнозі «апендицит», рання апендектомія є доцільною та правильною тактикою лікування. Ця процедура дозволяє уникнути ускладнень та рятує як життя матері, так і дитини.
Як починається біль при апендициті?
Зазвичай, першими ознаками апендициту є больові відчуття навколо пупка, які пізніше переходить на праву нижню частину живота. Біль переважно середньої інтенсивності, інколи різкий та постійний. Часто віддає в ногу, посилюються больові відчуття при русі та кашлі. Біль зменшується при положенні хворого на правому боці. Інтенсивність болю зазвичай збільшується протягом 12 – 18 годин. Також з’являються супутні симптоми, такі як нудота та блювота, втрата апетиту, сухість у роті, підвищення температури тіла, проблеми зі стільцем, здуття живота тощо.
Що буде якщо апендицит тріснув?
Якщо ж все таки так сталося, що апендицит тріснув, то потрібно знати, що це надзвичайно небезпечний для життя людини стан, під час якого гній потрапляє в черевну порожнину. Як результат її поверхня, яка повинна бути стерильною, наповнюється великою кількістю мікроорганізмів та гною. Розлитий гнійний перитоніт несе пряму загрозу життю людини. Цей стан вимагає ургентного хірургічного втручання!
