Фарингіт – це запальне захворювання слизової оболонки глотки, яке зустрічається дуже часто серед дорослих та у дітей. Воно може виникнути як самостійне захворювання, а також нерідко супроводжує сезонні інфекції та застуду. Також фарингіт може бути наслідком інших факторів, включаючи алергії, хімічні речовини, забруднене повітря чи специфічні захворювання. Залежно від причини та перебігу, фарингіт буває гострим або хронічним, що визначає підхід до його лікування.
Про основні види фарингіту, його причини, симптоми, методи діагностики, ефективні способи лікування та профілактики ми поговоримо з лікарем отоларингологом Медичного центру “UROSVIT”
Розуміння цього поширеного захворювання допоможе вчасно розпізнати проблему і звернутися за допомогою, запобігаючи ускладненням.
Що таке фарингіт?
Фарингіт – це запалення слизової оболонки, при якому страждають також лімфоїдні тканини глотки. Захворювання може бути викликане різними чинниками, такими як інфекції (вірусні, бактеріальні чи грибкові), алергії, подразнення хімічними речовинами чи навіть фізичне навантаження на горло.
Хоча фарингіт зазвичай не є небезпечним та легко піддається лікуванню, важливо правильно встановити його причину та вчасно розпочати терапію, щоб уникнути ускладнень, таких як ларингіт, отит або навіть інфекції нижніх дихальних шляхів.
Причини фарингіту
Розуміння причин фарингіту допомагає вибрати правильну стратегію лікування та запобігти повторним випадкам. Отже що ж провокує фарингіт?
- Віруси – найпоширеніша причина фарингіту (до 70% випадків). Це можуть бути риновіруси, аденовіруси, коронавіруси, вірус грипу чи вірус герпесу.
- Бактеріальні інфекції – наприклад, стрептококи групи А, які викликають стрептококовий фарингіт, або хламідії та мікоплазми.
- Грибкові інфекції – зустрічаються рідше, але можуть виникнути у людей зі зниженим імунітетом.
- Фізичні подразники: наприклад, дихання забрудненого повітря, куріння, хімічні речовини, споживання дуже гарячої, холодної або гострої їжі, вживання алкоголю.
- Алергії – алергічні реакції на пилок, шерсть тварин чи пил можуть «запускати» запальний процес у глотці.
- Сухе повітря – особливо у зимовий період, коли обігрівачі знижують вологість у приміщенні.
- Переохолодження.
- Перевантаження голосових зв’язок – частіше трапляється у вчителів, співаків чи ораторів.
- Хронічні захворювання – наприклад, гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕРХ), коли слизова оболонка глотки подразнюється шлунковим соком.
Симптоми фарингіту
Симптоми фарингіту залежать від його форми і причини виникнення.
Назвемо загальні ознаки фарингіту, які характерні для цього захворювання.
Найбільш поширений симптом фарингіту це біль у голі. Він може бути слабким або інтенсивним, посилюватися при ковтанні. Також присутнє відчуття сухості та першіння в горлі. При огляді горла можна спостерігати почервоніння та набряк слизової оболонки глотки, інколи з наявністю білуватого або гнійного нальоту. При супутньому ларингіті проявляється також осиплість голосу або його повна втрата, відчуття, ніби стороннє тіло застрягло в горлі.
Часто пацієнта турбує сухий кашель, рідше з виділенням мокротиння. При вірусному та бактеріальному фарингіті спостерігається підвищення температури тіла до 37,5–38°C та загальна слабкість, втомлюваність.
При перших ознаках захворювання варто одразу звернутися до лікаря та не займатися самолікування.
Класифікація фарингіту
Фарингіт класифікують за перебігом, причинами виникнення та характером змін слизової оболонки глотки.
За перебігом:
Гострий фарингіт
Гострий фарингіт це запалення слизової оболонки глотки, яке розвивається швидко і триває зазвичай від кількох до 14 днів.
Зазвичай пов’язаний із вірусними чи бактеріальними інфекціями. Гостра форма фарингіту має такі симптоми: сильний біль у горлі при ковтанні, висока температура, загальна слабкість.
Хронічний фарингіт
Триває місяці або роки, часто розвивається внаслідок недолікованого гострого фарингіту чи постійного впливу подразників. Основними проявами хронічного фарингіту є постійна сухість у горлі, легкий сухий кашель, осиплість голосу.
За характером змін слизової оболонки хронічна форма фарингіту поділяється на: катаральний фарингіт, гіпертрофічний (гранульозний) фарингіт, атрофічний фарингіт.
За причиною виникнення:
Інфекційний фарингіт
- Вірусний (найпоширеніший): – збудником є віруси (грипу, аденовірусами, коронавірусами).
- Бактеріальний – найчастіше викликаний стрептококом групи А, але можливі інші бактерії (стафілококи, пневмококи).
- Грибковий: викликається грибами роду Candida, особливо у пацієнтів зі зниженим імунітетом.
Неінфекційний фарингіт
Викликаний подразниками (тютюновий дим, пил, хімічні речовини), пов’язаний із гастроезофагеальним рефлюксом (ГЕРХ) або розвивається на тлі алергії.
Діагностика
Першим етапом діагностики є завжди збір анамнезу та фарингоскопія.
Лікар ЛОР оглядає глотку, звертаючи увагу на почервоніння, набряк слизової оболонки, наявність гнійного нальоту, гранул чи кірок.
Для визначення збудника інфекції робиться мазок із глотки, а також посів на мікрофлору та чутливість до антибіотиків. Це допоможе згодом вибрати ефективний антибіотик при бактеріальній інфекції.
При хронічному фарингіті для більш детального огляду може бути проведена ендоскопія глотки, а також рентген або КТ носоглотки.
Лікування захворювання
Якщо симптоми тривають понад 7 днів, присутня висока температура тіла, гнійний наліт у горлі або з’явилися інші ознаки інтоксикації (сильний біль, утруднене дихання), обов’язково слід звернутися до лікаря. Діагностикою та лікуванням фарингіту займається ЛОР-лікар.
Пам’ятайте! Якщо фарингіт не лікувати або лікувати не правильно, то можливий розвиток ускладнень, таких як, наприклад гнійний фарингіт або перетікання його в хронічну форму.
Медикаментозне лікування
Призначення ліків залежить від типу фарингіту та індивідуальних особливостей пацієнта.
Отже, як лікувати фарингіт?
Антибіотики призначають тільки при бактеріальній природі фарингіту, зокрема при стрептококовій інфекції. Тривалість курсу зазвичай 7–14 днів.
Противірусні препарати застосовують при вірусному фарингіті для стимуляції імунітету та щоб зняти запальний процес.
Для місцевого застосування прописують антисептики та протизапальні засоби, що допомагають зменшити запалення та дезінфікувати горло: спреї, розчини для полоскання горла, пастилки для розсмоктування, інгаляції.
При кашлі ефективними будуть муколітики, які допоможуть розріджувати скупчення слизу та позбавляти від них дихальні шляхи, а при фарингіті алергічного походження антигістамінні препарати, які зменшують набряк і подразнення слизової.
Реабілітаційний період при фарингіті — це важливий етап одужання після основного лікування, спрямований на відновлення функцій горла, зменшення запалення та уникнення загострення хвороби. Тривалість реабілітації може варіюватися залежно від форми фарингіту (гострий або хронічний) і тяжкості захворювання, а також від віку та загального стану здоров’я пацієнта.
Медикаментозне лікування слід проводити під наглядом лікаря, особливо якщо фарингіт супроводжується гнійними виділеннями, високою температурою або триває понад тиждень.
Фарингіт у дітей потребує обережного підходу в лікуванні та лише під наглядом лікаря.
Хірургічне лікування
Хірургічне лікування при фарингіті застосовується вкрай рідко і лише у випадках, коли консервативна терапія не дає результатів або захворювання призводить до серйозних ускладнень. Воно може бути актуальним при хронічних формах фарингіту або при розвитку ускладнень, таких як абсцеси чи патології тканин глотки.
Профілактика фарингіту
Оскільки фарингіт може бути викликаний різними факторами, профілактичні заходи повинні бути комплексними та охоплювати як підтримку імунної системи, так і зміну способу життя.
Назвемо основні із них:
- Збалансоване харчування: включення продуктів, багатих на вітаміни (особливо вітаміни C і D), мінерали, антиоксиданти.
- Регулярна фізична активність: помірні фізичні вправи зміцнюють імунітет і покращують
- кровообіг.
- Відмова від куріння: тютюновий дим дратує слизову оболонку горла і знижує здатність організму боротися з інфекціями.
- Питний режим: регулярне споживання рідини допомагає зберігати слизову оболонку глотки вологим і зменшує ризик її подразнення.
- Гігієнічні заходи – регулярне миття рук, особливо після контакту з людьми, що мають ознаки застуди.
- Достатній сон: для відновлення імунної системи важливо спати 7–8 годин на добу.
