Аутоімунний тиреоїдит (АІТ) або ще одна назва тиреоїдит Хашимото – це хронічна патологія щитоподібної залози, яка має аутоімунне походження та тенденцію до розвитку. Вона супроводжується помітною лімфоїдною інфільтрацією та руйнуванням клітин щитоподібної залози.
Давайте поговоримо про те, що ж власне собою представляють аутоімунні захворювання? Це захворювання імунної системи, які призводять до того, що організм людини замість того щоб боротися з вірусами, інфекціями, бактеріями тощо, атакує клітини свого власного організму.
Коли ж ми говоримо про аутоімунний тиреоїдит, ми маємо на увазі те, що наша імунна система атакує клітини щитоподібної залози, тому що сприймає їх як чужорідні. При даному захворюванні підвищується рівень АтТПО та АтТГ, які, захищаючи організм, руйнують клітини щитовидки.
Близько 7% населення України стикалося із цим захворюванням. Згідно із даними медиків, частіше воно виникає у жінок.
Причини виникнення тиреоїдиту Хашимото
До цих пір достеменно невідомо, що провокує виникнення цієї патології. Проте до факторів, які провокують її розвиток відносять наступне:
- запальні процеси у щитовидці;
- травми щитоподібної залози;
- хронічні інфекційні захворювання;
- постійне нервове перенапруження та стреси;
- куріння;
- вплив радіації;
- надлишок йоду в організмі;
- надлишковий прийом певних медичних препаратів;
- перебудова гормонального фону, у зв’язку з вагітністю;
- вікові зміни в організмі – процес старіння;
- використання рентгенконтрастних речовин;
- генетичний фактор.
Оскільки, точно визначити який саме фактор провокує розвиток АІТ, поки не вдалося, тому генетичну складову вважають основною причиною розвитку цієї патології. Якщо у родині є люди із цим захворюванням, то варто було б зробити діагностику і тим, у кого цієї патології я не було виявлено раніше.
Симптоми аутоімунного тиреоїдиту (АІТ)
Тиреоїдит Хашимото розвивається плавно, тому тривалий час не завдає дискомфорту людині. За часту, дану патологію виявляють випадково, у пацієнтів із зобом (дифузним чи вузловим) або у тих, хто має гіпотиреоз.
Традиційними симптомами аутоімунного тиреоїдиту вважають:
- млявість та постійна втома;
- пригніченість та депресія;
- часті зміни настрою;
- зміна голосу;
- випадіння волосся;
- шкіра стає надто сухою та жовтуватого відтінку;
- першить горло;
- погіршується пам’ять;
- щитоподібна залоза збільшується у розмірах;
- у спокійному стані пришвидшується серцебиття;
- проявляються серцево – судинні захворювання;
- можливе тремтіння рук та ніг;
- безпричинна зміна ваги (набір при гіпотиреозі і різке зниження при тиреотоксикозі);
- набряки.
Як правило, симптоми є мало помітними, тому не можливо встановити точний діагноз. Для ідентифікації проводять лабораторні дослідження та УЗД щитоподібної залози.
Розвиток АІТ
Тиреоїдит Хашимото розвивається дуже поступово. У щитоподібній залозі відбувається безболісний запальний процес, який пов’язаний із виробництвом антитіл. Достатньо довгий період часу людину нічого не турбує і вона не відчуває дискомфорту. Як правило, патологію виявляють на етапі ускладнення, яке супроводжується нестачею гормонів щитовидки. Гіпотиреоз прогресує за рахунок руйнації тироцитів.
До симптомів, які характеризують гіпертиреоз відносять:
- відчуття жару;
- підвищується потовиділення;
- дратівливість та нервозність;
- підвищений апетит та незрозуміла втрата ваги;
- діарея та часте сечовипускання;
- тахікардія;
- слабкість у м’язах.
Існують такі види аутоімунного тиреоїдиту:
- гіпертрофічний аутоімунний тиреоїдит (зоб Хашимото) – супроводжується збільшенням розмірів щитовидки та зустрічається у 90% всіх випадків;
- атрофічна форма патології та при відсутності зобу (переважно у людей літнього віку);
- фіброзна форма АІТ, яка проявляє себе у вигляді надзвичайного ущільнення щитоподібної залози.
Діагностика захворювання
Якщо Ви помітили порушення у роботі своєї щитоподібної залози, в першу чергу, варто звернутися до лікаря ендокринолога. Лікар збере анамнез захворювання, занотовує скарги пацієнта, проводить огляд та пальпацію щитовидки. Опісля, зазвичай, призначає додаткові лабораторні та інструментальні дослідження. До них входять:
- аналіз крові на гормони (АтТПО, АтТГ, ТТГ, Т3, Т4);
- ультра – звукове дослідження щитоподібної залози;
- сцинтиграфія – це безопераційний метод діагностики органів і тканин, основою якого є радіонуклідна візуалізація (за показаннями);
- тонкоголкова біопсія – це один із методів діагностики, що використовують для визначення злоякісних чи доброякісних новоутворень у залозах (за показаннями).
Лікування аутоімунного тиреоїдиту
Відповідно до зібраного анамнезу, стану пацієнта, його скарг, результатів УЗД та лабораторних досліджень, лікар – ендокринолог підбирає відповідну схему лікування. Оскільки, підхід до терапії повинен бути індивідуальним, із врахуванням усіх факторів.
Профілактика тиреоїдиту Хашимото або ж аутоімунного тиреоїдиту
Перш за все, необхідно своєчасно діагностувати патологію. При її виявленні, обов’язково потрібно звернутися до лікаря ендокринолога, а не проводити самолікування, в тому числі не проводити звертатись до народних цілителів.
Йодовмісні препарати, можна приймати виключно за призначенням лікаря. При появі дискомфорту в області щитоподібної залози, порушеннях менструального циклу, безпричинній зміні ваги, звертайтесь до відповідного фахівця та проходьте комплексну діагностику.
Пацієнтам, котрі мають генетичну схильність до аутоімунних патологій, варто також здати кров на визначення рівня тиреоїдних гормонів та зробити УЗД щитоподібної залози.
