Захворювання жовчовидільної (біліарної) системи посідають перше місце серед захворювань черевної порожнини. Близько 20 % дорослого населення страждає на ці хвороби у розвинених країнах, більше того, спостерігається тенденція до поступового зростання захворюваності.
Серед захворювань жовчного міхура та жовчовивідних шляхів найчастіше зустрічаються:
- функціональні захворювання жовчного міхура та жовчовивідних проток;
- некалькульозний (безкам’яний) холецистит;
- жовчнокам’яна хвороба.
По суті, ці захворювання є ланками одного патологічного процесу. Порушення моторної функції жовчного міхура (дискінезія) з часом може призводити до запального процесу (некалькульозний холецистит), а потім і до жовчнокам’яної хвороби. Тому вкрай важливо вчасно діагностувати і розпочати лікування захворювань на ранніх стадіях. Фахівці медичного центру «UROSVIT» допоможуть виявити та обрати оптимальне лікування, використовуючи найновіше обладнання та сучасні методики.
Що таке функціональні розлади жовчного міхура та жовчовивідних проток?
Порушення тонусу і моторики біліарної системи – це і є функціональні розлади. При цьому органічних порушень у системі немає, але «працює» вона не зовсім правильно – або жовч занадто швидко виділяється, або, навпаки, застоюється у жовчному міхурі.
Порушення функції (моторики) жовчного міхура і жовчних проток (дискінезія) призводить до нерівномірного виведення жовчі. Дисфункція жовчного міхура та жовчовивідних шляхів може проявлятися у двох формах:
- дискінезія за гіпертонічним типом (гіперкінетична) – тонус жовчного міхура і міхурової протоки підвищений, при цьому сфінктер Одді недостатньо розкритий. Як наслідок, тиск в жовчному міхурі різко підвищується, що викликає періодичні напади різкого болю в правому підребер’ї і правій половині живота. Провокуються такі напади, як правило, психоемоційним напруженням, споживанням жирної, гострої чи холодної їжі. Загострення у жінок можуть бути пов’язані з менструальним циклом, оскільки під час менструації тонус жовчного міхура підвищений. Болі при гіперкінетичній дискінезії з’являються через одну годину (чи більше) після їжі, можуть іррадіювати в праву лопатку і/чи плече.
- дискінезія за гіпотонічним типом (гіпокінетична) – тонус жовчного міхура і міхурової протоки знижений, сфінктер Одді постійно розслаблений. Цей розлад супроводжується больовими відчуттями в правому підребер’ї, біль зазвичай не сильний, але тривалий. Характерним є відчуття розпирання в правому підребер’ї, що посилюється після прийому їжі чи сильних емоцій. Хворі скаржаться також на зниження апетиту, здуття живота, відчуття гіркоти у роті, нудоту, закрепи.
Дискінезія жовчовивідних шляхів – причини:
- порушення функції нервової системи (насамперед, розбалансованість симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, які регулюють відтік жовчі);
- захворювання шлунково-кишкового тракту;
- нераціональне харчування;
- ендокринні порушення (ожиріння, цукровий діабет тощо);
- гельмінтози ;
- алергії.
Основний метод діагностики порушень моторики біліарної системи – УЗД. Ультразвукове дослідження дозволяє виявити порушення гомогенності жовчі, дає інформацію про анатомо-топографічний стан жовчного міхура і жовчних проток.
Лікування функціональних розладів біліарної системи передбачає, насамперед, корекцію способу життя і харчування хворого. Нормалізація режиму дня, оптимальне чергування періодів роботи і відпочинку, виключення можливості перевтоми, рухова активність, раціональне харчування – все це допоможе вирішити проблему дисфункції жовчовивідних шляхів. Загострення хвороби потребує також і медикаментозної терапії. Своєчасно розпочате лікування дозволить уникнути ускладнень і розвитку інших захворювань, зокрема, холециститу, холангіту, жовчнокам’яної хвороби.
Холецистит
Холецистит – це запалення жовчного міхура. Виділяють холецистити легкі, середньої тяжкості, важкі (за тяжкістю перебігу патологічного процесу); із запаленням слизових оболонок, з гостро розлитим гнійним процесом, з некрозом тканин (за морфологічними ознаками). Також важливим є фактор, що спричинив безпосередньо запальний процес, – це можуть бути інфекційні агенти, порушення рухової активності жовчовивідних шляхів, наявність каменів (конкрементів). Залежно від того, викликаний холецистит каменями у жовчному міхурі, чи іншими чинниками, виділяють калькульозний (лат. сalculus — камінь) і некалькульозний холецистит. За вираженістю і тривалістю симптомів виділяють гострий холецистит і хронічний холецистит.
Інфекційні ураження жовчного міхура зазвичай виникають на фоні збоїв нейрорегуляції та дисфункції жовчовивідних шляхів. Існують такі шляхи проникнення патогенної мікрофлори – ендогенний (з кишечника), гематогенний (через кровоносні судини з віддалених вогнищ інфекції); лімфогенний (через лімфатичну систему).
Застій жовчі – холестаз – сприяє розвитку холециститу. Фактори, які можуть спровокувати застій жовчі:
- дискінезія жовчних шляхів;
- камені у жовчному міхурі;
- анатомічні особливості жовчного міхура та проток;
- нераціональне харчування;
- гіподинамія;
- опущення органів черевної порожнини;
- закрепи;
- вагітність.
Симптоми холециститу:
- біль у правому підребер’ї;
- озноб;
- підвищена температура тіла (38 градусів і більше);
- жовтавість шкірних покривів;
- присмак гіркоти у роті;
- інтенсивний білий наліт на язику;
- метеоризм;
- свербіж шкіри;
- зниження апетиту;
- загальна слабкість;
- підвищена втомлюваність.
Хронічний некалькульозний холецистит зазвичай починається непомітно, часто ще в юнацькому віці. Прояви хронічного холециститу доволі різноманітні, проте класичним вважається «симптом правого підребер’я». Скарги виникають після споживання гострих, жирних, смажених страв. Іноді біль в області правого підребер’я тупий, ниючий і постійний. Біль поширюється на область правого плеча і шиї, правої лопатки. Диспепсичні явища, що супроводжують хронічний холецистит: відчуття гіркоти у роті, підвищене газоутворення, нудота, порушення випорожнення (чергування закрепів і проносів). Поганий сон і дратівливість спричинені свербінням шкіри. Свербіж з’являється через те, що у крові накопичуються жовчні пігменти, які мають властивість подразнювати шкірні рецептори. Якщо людина страждає на алергію, можливий розвиток алергічної реакції аж до набряку Квінке. Напади болю можуть супроводжуватись підвищенням температури тіла, пітливістю, серцебиттям, ознобом. Протікання хронічного холециститу здебільшого тривале, з чергуванням періодів загострення і ремісії. Загострення зазвичай виникають на фоні нераціонального харчування і вживання алкогольних напоїв, важкої фізичної праці, переохолодження. Спровокувати некалькульозний холецистит можуть важкі травми, цукровий діабет, туберкульоз, хвороби серцево-судинної системи тощо.
Діагностика холециститу
Інструментальна діагностика холециститу включає УЗД печінки та жовчного міхура, рентгенографічне обстеження, холецистохолангографію, комп’ютерну томографію та інші методи. Лабораторні методи – загальний аналіз крові, проби сечі, бакпосіви жовчі.
Лікування холециститу
Лікування залежить від причин, що викликали холецистит. Так, у період загострення хронічного некалькульозного холециститу здійснюється антибактеріальна терапія (вибір антибіотика здійснює лікар), призначаються міоспазмолітики, холінолітики, анальгетики. У фазі ремісії застосовують холеретики (за умови гіпомоторики жовчного міхура), фізіотерапію, санаторно-курортне лікування.
Жовчнокам’яна хвороба і калькульозний холецистит
Жовчнокам’яна хвороба – це захворювання, яке характеризується утворенням каміння (конкрементів) в жовчному міхурі та протоках.
Головна функція жовчного міхура – зберігання жовчі, що надходить з печінки. Однак функції жовчного міхура можуть порушуватись і одне з таких порушень – дисхолія – зміна властивостей самої жовчі, внаслідок чого вона набуває літогенних властивостей (здатність утворювати конкременти). Так розвивається жовчнокам’яна хвороба.
Основна причина літогенності жовчі – порушення співвідношення жовчних кислот і холестеролу. Жовчні кислоти забезпечують завислий стан холестеролу, коли ж їх концентрація знижується, холестерол випадає в осад і запускається процес утворення холестеролових (холестеринових) каменів. Застій жовчі – холестаз – сприяє закисленню жовчі, зниженню розчинності солей та випаданню їх в осад, коагуляції білків пошкоджених клітин. Окрім холестеролових утворюються вапняні, пігментні, складні камені. Варто відзначити, що схильність до утворення каменів характеризується гендерними особливостями – під час обстеження камені у жовчному міхурі виявляють частіше у жінок (70%), ніж у чоловіків (30%).
Дисхолію , а відтак утворення каменів (холелітіаз), можуть спричинити:
- застій жовчі (холестаз);
- генетичні фактори;
- порушення обміну речовин;
- нераціональне харчування;
- запальні процеси в органах травної системи;
- інфекційні агенти.
Виділяють декілька варіантів жовчнокам’яної хвороби. Камененосійство – процес формування каменів у жовчному міхурі, що не супроводжується якимись симптомами чи порушеннями. Безсимптомними «носіями» каменів є майже 15% людей. Камененосійство далеко не завжди виявляють із зрозумілих причин – якщо людину нічого не турбує, то вона не вважає за необхідне обстежитись. Другий варіант хвороби – власне жовчнокам’яна хвороба з її класичними симптомами і проявами. Третій варіант – печінкова (жовчна) колька – гострий стан, що потребує термінової медичної допомоги. Печінкова колька спричинена виходом конкрементів відносно великого розміру у жовчні протоки. В такому випадку з’являється різкий біль у правому підребер’ї, присмак гіркоти в роті, нудота, блювання. Якщо камінь не може самостійно вийти у дванадцятипалу кишку, розвивається гострий калькульозний холецистит, викликаний закупоркою жовчовивідних шляхів. Це небезпечний для життя стан, що потребує термінової госпіталізації.
Калькульозний холецистит – доволі поширене ураження жовчовидільної системи у дорослих, пов’язане з утворенням каменів у жовчному міхурі та порушенням через них прохідності жовчної протоки, що призводить до запалення. Гострий калькульозний холецистит – це гострий запальний процес в жовчному міхурі, що розвивається упродовж кількох годин після закупорки міхурної протоки конкрементом. Хронічний калькульозний холецистит – хронічне запальне захворювання жовчного міхура на фоні холелітіазу,що поєднується з моторно-тонічними порушеннями жовчовидільної системи.
Діагностика
Діагностика жовчнокам’яної хвороби ґрунтується на клінічних проявах, інструментальних методах дослідження. Найпопулярніший метод діагностики – УЗД органів черевної порожнини, яке можна зробити у медичному центрі Urosvit за доступними цінами. Якщо УЗД проводиться кваліфікованим фахівцем, то необхідність проведення додаткових обстежень відсутня. Проте для діагностики можуть також використовуватись і інші методи – холецистоангіографія, ретроградна панкреатохолангіорентгенографія, комп’ютерна томографія, ЯМР.
Лікування жовчнокам’яної хвороби
Виявлення каменів у жовчному міхурі без ускладнень жовчнокам’яної хвороби зазвичай не потребує специфічного лікування. Якщо ж розвивається гострий чи хронічний калькульозний холецистит, вдаються до різних методів лікування залежно від конкретної ситуації та індивідуальних особливостей. Існують методики розчинення каменів за допомогою певних препаратів, руйнування конкрементів (ударно-хвильова літотрипсія), оперативного втручання – холецистектомія (порожнинна чи лапароскопічна). Своєчасне звернення до фахівців дозволить обрати найоптимальніше лікування та уникнути грізних ускладнень у вигляді перитоніту, механічної жовтяниці, «порцелянового жовчного міхура», вторинного біліарного цирозу тощо.
Інші хвороби жовчного міхура
Окрім вищеназваних захворювань жовчного міхура, зустрічаються й інші – холестероз (відкладання у стінках міхура холестерину), поліпи (доброякісна пухлина), рак жовчного міхура (рідкісна патологія з надзвичайно високим ступенем злоякісності).
Медичний центр «UROSVIT» у Львові – це
- висококваліфіковані лікарі;
- сучасна високоточна апаратура;
- висока якість надання послуг;
- помірні ціни.
Адреса: м. Львів, вул. Огієнка, 3 (на території «Залізничної лікарні»).
Телефони для запису: +38(032) 226 30 80; +38 096 700 30 80