Найстарішою інфекцією на планеті визнали проказу
Такого висновку дійшли науковці з університету Техасу. Вони виявили: два різновиди бактерій, що в наш час викликають розвиток цієї недуги, походять від спільного бактеріального предка, який існував ще десять мільйонів років тому.
– Ця хвороба має кілька назв. Проказа, лепра, хвороба Гансена відома людству ще з біблійних часів, – пояснює Олег Павлик, лікар-дерматовенеролог вищої категорії Львівського медичного центру «Уросвіт».
– Це інфекційна хвороба, що передається повітряно-крапельним шляхом та при тактильному контакті з хворим, має хронічний перебіг і може тривати роками.
Інкубаційний період триває від 2-3 місяців до 10-40 років. Протягом цього часу людина може і не підозрювати, що в організмі оселилася небезпечна мікобактерія лепри.
Як проявляється хвороба?
– Ушкодження зазнають переважно нервова система і шкірні покриви, але хвороба може позначитись і на зорі, і на стані кінцівок. Виділяють три типи прокази: лепроматозний, туберкулоїдний та недиференційований. У першому випадку на шкірі, переважно на обличчі, з’являється висипання червоно-бурого кольору, що згодом перетворюється на бугристі вузлики. Вони можуть досягати розміру волоського горіха.
Тому обличчя хворого на проказу дуже спотворюється.
Таке може тривати роками, а згодом вузлики можуть розпадатися, а на їх місці виникають виразкоподібні утворення. Крім того, збільшуються лімфовузли, ураження може зазнати сітківка ока, тож погіршується зір. При всіх типах цієї недуги є ризик втрати фаланг.
Які існують форми захворювання?
Отже, розберемо більш детально питання форм цього захворювання.
Початкова форма (недиференційована)
Це етап, при якому на шкірних покривах формуються вогнища висипання. Помітити їх непросто, зони висипань одиничні і досить малі за розмірами. Яскравість плям занижена, неможливо визначити межу – вона дуже нечітка.
Проказа проявляється спочатку такими висипаннями, які у більшості випадків проходять самостійно, без додаткового лікування. Зазвичай на це потрібно близько року або двох. Також пацієнти скаржаться на оніміння кистей, стоп. Парестезії турбують переважно в ділянці ураження. Люди відчувають, ніби по тілу повзають мурашки.
Прогресуюча форма
Розвиток початкової форми в прогресуючу пояснюється недостатністю імунітету.
Існує два варіанти перебігу ускладненого випадку:
- Туберкулоїдний –
це варіант порівняно легкий. Він спостерігається, якщо слабкість імунітету виражена не дуже сильно. Таке можливо, якщо людина хвора на застуду або страждає хронічним, не дуже важким захворюванням. Цій формі властива порівняно мала ступінь зараження. Для більшості пацієнтів прогноз сприятливий.
Розпізнати туберкулоїдну форму можна по блідим ділянкам шкіри. Плями немов би позбавляються пігментації. Вони не мають рівних, чітких кордонів. Альтернативний варіант розвитку – яскраві папули, що піднімаються над основним рівнем шкіри. Якщо формуються ділянки висипу, їх відтінок стає застійно-червоним, а ось центр світліше основної частини. Папули можуть зливатися, від чого з’являються бляшки. Їм властива схильність до периферичного розростання. У центрі з’являються атрофічні зони. Шкіра втрачає еластичність, западає.
- Лепроматозний –
це варіант, який відрізняється більшою складністю перебігу. Така проказа – заразна хвороба, що розвивається, якщо імунітет людини дуже слабкий. У пацієнтів розвиваються запальні процеси в гортані, голос хрипкий, спостерігаються великі вогнища шкірних уражень. Вони зазвичай: симетричні; мають розмиті кордони, що супроводжується потовщенням покривів між вогнищами висипки; всі уражені зони або практично позбавлені пігментації, або дуже яскраві по відтінку. Найчастіше спостерігаються ураження обличчя, вух, ліктів, колін. Часті випадки виявлення висипки на сідницях, зап’ястях.
На пізньому етапі спотворюються риси обличчя, порушується міміка. Це пояснюється потовщенням шкіри. Мочки вух стають товстіші, розростаються лімфатичні вузли в промежині, паховій ямці. Якщо процес поширюється на клітковину під шкірою, формуються лепроми. Вони найчастіше проявляються на розгинальних зонах рук, ніг, на щоках, лобі.
Усі перелічені симптоми супроводжується також невритами, психозами, трофічними порушеннями, поліневритами, неврозами.
Ця хвороба і досі нам загрожує?
– У давні часи хворих на проказу виганяли з міст, чіпляючи до них дзвіночки, аби ті в такий спосіб повідомляли людей про своє наближення. У цивілізованому світі хворих на проказу також ізолюють, для цього свого часу створювали лепрозорії. Одеський лепрозорій прийняв останніх пацієнтів у 1985 році, то була родина зі Львівщини. Ще літ десять тому були підозри на проказу в Україні, але вони не підтвердилися.
Для встановлення діагнозу, крім спостереження за клінічними проявами, проводять спеціальний аналіз (зішкріб зі слизових оболонок). Якщо є потреба, такі аналізи й дотепер проводять. Осередки лепри нині є в різних кінцях світу, зокрема, в Індії, Бразилії, країнах Африки. У минулому сторіччі на планеті ще було близько десяти мільйонів хворих на проказу. У наші дні цей показник зменшився до 200 тисяч. Але це давня хвороба і досі лякає світ.
Як лікують проказу в сучасному світі?
– На сьогоднішній день проказа вважається виліковним захворюванням. Якщо інфекція протікає у важкій формі, то пацієнта розміщують у спеціалізовані установи. В інших випадках хворий отримує терапевтичну допомогу на дому.
Для лікування лепри використовують етіотропну терапію. Також призначаються антибіотики широкого спектру дії, вітаміни, гепатопротектори. У зв’язку зі зниженням захисних функцій організму існує висока ймовірність захворювання на туберкульоз, тому пацієнтам у багатьох випадках призначається позапланова вакцинація БЦЖ.
