Короста: причини зараження та лікування

Коростою легко заразитися навіть у… магазині

У період літнього відпочинку різко збільшується кількість хворих на дерматонедуги. Про таке заявили українські спеціалісти з дерматовенерології при Міністерстві охорони здоров’я.

Притім наголосили, що нерідко в цей період люди заражаються коростою, соромляться звернутися до лікарів і поволі заражають рідних та знайомих. Бо хвороба передається вкрай швидко. Як не проґавити коросту? Чим вона небезпечна?

– Насправді шляхів передачі збудника (мова про коростяного кліща) дуже багато. Зокрема, таке стається, коли людина вдягає одяг хворого чи спить у його ліжку. Заразитись можна навіть у магазині приміряння вбрання, якщо до вас його надягав хворий на коросту, – пояснює Олег Павлик, лікар-дерматовенеролог вищої категорії медичного центру «Уросвіт». – Інфікування може відбутися під час статевих стосунків, у лазні, гуртожитку, дитячому колективі. Чи якщо ви ляжете на чужий матрац, наприклад, на пляжі до шезлонгів додають матраци, які, звісно ж, упродовж дня ніхто не дезінфікує.

Короста – це заразне шкірне захворювання, яке виникає при проникненні в шкіру коростяних кліщів (Sarcoptes scabiei var. Hominis)

Коростяних кліщів можна побачити лише під мікроскопом. Розмір самок досягає 0,5 мм, а самці вдвічі менші. Пік їхньої активності припадає на вечірній час і першу половину ночі. Розмножуються кліщі просто на шкірі, після чого самці гинуть, а самки відкладають яйця в поверхневому шарі шкіри. Згодом вони починають рити в шкірі коростяний хід зі швидкість 0,5-5 мм на добу.

– Інкубаційний період триває близько десяти днів, після чого виникає нестерпний свербіж (найчастіше у вечірні години чи вночі). На шкірі при цьому з’являється різного типу висипка. Найбільш характерною клінічною ознакою корости є так звані коростяні ходи. Вони мають вигляд смужок чорнуватого кольору завдовжки 4-5 міліметрів. У хвостовій частині такого ходу утворюється папула або міхурець, там самиця відкладає яйця. 

Висипка зазвичай з’являється на бічній поверхні кистей, у між пальцевих складках, на зап’ястках, ліктьових згинах, у паху (на статевих органах), на грудях, лопатках. У дітей вона часто локалізується ще й на обличчі, голові, сідницях, гомілках та підошвах стоп.

До речі, за життя (6-8 тижнів) самиця кліща відкладає близько 50 яєць, тож слід якомога швидше звернутися до лікаря і почати лікування. 

Характерним симптомом при корості є наявність алергічної реакції, яка проявляється у вигляді сильного свербіння. Так організм реагує на процеси життєдіяльність кліща, особливо, на його слину. Через розчісування до висипана може приєднатися бактеріальне інфікування, яке, як правило, проявляється гнійними утвореннями. Якщо не розпочати термінове лікування можливі більш серйозні ускладнення.

Зараження паразитом може відбутися двома способами. По перше, через контакт з хворим. Це найпоширеніший шлях інфікування. Людина може доторкнувся до хворого, наприклад, потиснувши йому руку або доторкнувшись до його шкіри у будь-який інший спосіб. Другий спосіб – побутовий – при користуванні посудом, рушниками, торканні до ручки дверей, предметів особистої гігієни і будь-яких предметів, до яких торкався хворий, а також при статевому контакті. 

Фактично, захворіти на коросту можна навіть після поїздки в громадському транспорті, якщо взятися за поручні відразу після інфікованої людини.

Стати жертвою коростяного кліща може будь-яка людина, проте частіше за все хвороба зустрічається серед неблагополучних верств населення і в бідних країнах третього світу.  

Основними причинами для цього паразитарного захворювання є: 

• антисанітарія та недотримання правил особистої гігієни;
• безпосередній контакт з зараженою людиною; 
• носіння одягу сторонніх людей, використання чужих предметів гігієни; 
• хаотичні статеві відносини.

Варто зазначити, що пік захворювання на коросту припадає на холодну пору року, адже коростяний кліщ складно переміщається по спітнілій шкірі людини. 

Короста – є надзвичайно заразною хворобою. Паразиту необхідно всього 20-30 хвилин, щоб проникнути в шкіру свого нового господаря.

Скарга на свербіж є першим приводом до того, щоб лікар провів обстеження на коросту.

Під час огляду спеціаліст обстежує тіло людини на наявність коростяних ходів, які є головними симптомами корости. Вони мають вигляд сірих звивистих ліній довжиною 5-10 міліметрів. В кінці цього ходу знаходиться сам кліщ і присутня бульбашка. Їх локалізація це найчастіше пахвові западини, внутрішня поверхня передпліччя, кисті, шкіра сосків у жінок, статевий орган у чоловіків, живіт, стегна, сідниці і лікті.

Окрім огляду, лікар призначає пацієнту спеціальні лабораторні дослідження, щоб остаточно підтвердити діагноз і призначити правильне лікування. Для цього необхідно зробити дослідження зіскрібка зі шкіри хворого, у процесі якого знімають роговий шар шкіри, яка пошкоджена висипом, коростяними ходами та папулами і оглядають його під мікроскопом

– Лікування корости здійснюється за допомогою спеціальних мазей.  Це зазвичай акарициді мазі зовнішнього застосування. Також можуть застосовуватися сірчана мазь, розчин акарициду або периметрину. Їх необхідно застосовувати не лише в місцях видимих уражень, а й на все тіло і лише після гарячої ванни (душу) з використанням мила.

ВООЗ нещодавно оприлюднила дослідження, згідно з яким було підтверджено ефективність застосування пероральної дози акарицидів в лікуванні корости.

Препарати, які використовують у своїй практиці сучасні лікарі при лікуванні корости, володіють кількома обов’язковими властивостями:

• прості в застосуванні;
• мають мінімальна токсичність для людського організму;
• здатні знищити паразитів незалежно від стадії їх розвитку;
• не забруднюють одяг, постіль.

Окрім медикаментозного лікування, фахівці радять простерилізувати заражений одяг або випрати його в гарячій мильній воді, обробити акарицидом присипкою постільні речі, матраци, простирадла й одяг. Крім того, у помешканні хворого обов’язково слід провести дезобробку (цим займаються спеціалісти де станції) аби уникнути ризику повторного інфікування. 

Якщо проблема не задавнена, то процес лікування займає кілька днів. При запущених випадках тривалість лікування збільшується до кількох тижнів. 

Але нерідко стається так, що хворий відкладає візит до лікаря. Тож за час хвороби заражає інших людей, та й сам наражається на подвійну небезпеку.

При розчісуванні висипок до мікро ранок може приєднатися вторинна інфекція, тоді утворюються гнійники, фурункули, що погіршує стан хворого. 

Бувають випадки так званої мікро ранок, малопомітної корости, коли через надмірне дотримання правил особистої гігієни хвороба не прогресує. Щоправда, при цьому хворий усе одно потерпає від свербіння. 

Тож, якщо ви лише відчули тривожні симптоми, звертайтеся по кваліфіковану допомогу негайно, не затягуйте з лікуванням.