Щороку із гайморитом стикаються 10% населення. Захворювання виникає внаслідок запалення слизової оболонки гайморових пазух і потребує особливого лікування, адже дуже легко призводить до ускладнень та стає хронічною патологією. Чим раніше звернути увагу на симптоми хвороби, тим більша імовірність уникнути тяжких наслідків.
Що робити, аби цього не сталося, як загалом розпізнати гайморит за першими симптомами, до якого лікаря звернутися по допомогу, а також чим лікуватися, щоб уникнути рецидивів цього захворювання дізнаємося із статті.
Перші ознаки гаймориту
Які перші ознаки гаймориту можуть вказати на наявність у вас даного захворювання? Назвемо основні із них, а інші більш детально розглянемо у наступних розділах:
- закладення носа та погіршення носового дихання
- виділення з носа
- болі над верхньою щелепою, у переніссі, особливо під час нахилу голови
- підвищення температури до 37 градусів і вище.
Будь-який із цих симптомів або їх сукупність повинні вас насторожити та є підставою для негайного звернення по медичну допомогу.
Які види гаймориту бувають та їх класифікація
Розрізняють гостру та хронічну форми захворювання. При гострій формі розвиток хвороби відбувається дуже швидко – набрякає слизова оболонка гайморових пазух, підвищується температура тіла, виникають нежить та біль у верхньощелепній зоні. Хронічна форма характеризується тривалим та рецидивним перебігом. Симптоми проявляються довше 12 тижнів і є слабо вираженими.
За розташуванням вогнища запалення
можна виділити:
- односторонній гайморит (право-, лівобічний) — уражає одну гайморову пазуху. Частіше діагностується у пацієнтів (приблизно 70-80 % усіх випадків)
- двосторонній гайморит — запалення слизової спостерігається у обох верхньощелепних порожнинах.
За формою гаймориту
- катаральний гайморит найчастіше зустрічається у медичній практиці і характеризується набряком і запаленням слизової оболонки гайморових пазух без значного утворення гною. Це найлегша форма гаймориту.
- продуктивний або гнійний — ця форма гаймориту потребує негайного інтенсивного лікування. Гній, який утворюється у пазухах носа виходить назовні у вигляді виділень жовто-зеленого кольору з неприємним запахом.
- поліпозний (гіперпластичний) гайморит — у пазухах носа відбувається розростання слизової оболонки та утворення поліпів. Ця форма часто призводить до постійного порушення дихання.
За етіологічними факторами
Тобто за причиною, що викликає захворювання:
- попадання інфекції – віруси, бактерії та грибки
- травми черепа або вроджені анатомічні особливості носової порожнини, будови носової перегородки, наявність аденоїдів
- захворювання зубів та порожнини рота можуть викликати так званий одонтогенний гайморит
- алергія, а точніше хронічний респіраторний алергічний риніт
Кожна форма гаймориту має свій перебіг і вимагає специфічного підходу до лікування.
Причини запалення гайморових пазух
Локально гайморові пазухи займають досить велику площу і розміщені у верхній частині обличчя людини, у зоні навколо носа (праворуч та ліворуч), на лобі та щоках, в області очей. Це не закриті порожнинні утворення (синуси), які міститься повітря. Усередині пазухи вистелені слизовим покривом.
Коли слизова оболонка запалюється, діагностують гайморит.
Причини гаймориту:
вірусні та бактеріальні інфекції (Streptococcus, Haemophilus і Moraxella, Staphylococcus aureus), грибок, алергічні захворювання, вроджені або набуті викривлення носової перегородки, поліпи, аденоїди або інші анатомічні проблеми, захворювання зубів, ослаблений імунітет, тривалий вплив диму, хімічних речовин або забрудненого повітря.
Основні симптоми гаймориту
Температура при гаймориті швидко підвищується до 30-39 С, можливий озноб. У деяких випадках температура тіла хворого може залишатися у межах норми. Відчувається загальна слабкість, втома, апатія.
Проявляється закладення носа, що заважає вільному диханню. При цьому можуть з’являтися густі виділення з носа (жовтуваті або зеленуваті, часом з неприємним запахом). Погіршується нюх, з’являється неприємний запах із рота.
Хворий відчуває біль або тиск у ділянці чола, щік, очей, або верхньощелепної пазухи, який посилюється при пальпації чи нахилах голови вперед. Біль може також з’являтися у вухах та віддавати у зуби, а також проявлятися загальна чутливість обличчя (при дотику).
Як проходить діагностика захворювання
Спершу лікар розпитує хворого про його симптоми за допомогою спеціального інструмента (риноскопа) оглядає слизову оболонку носа, перевіряючи набряк, почервоніння, виділення та поліпи. Згодом необхідно провести пальпацію ділянки обличчя, де розташовані гайморові пазухи, щоб перевірити наявність болю або чутливості.
У разі необхідності лікар призначає такі лабораторні дослідження як загальний аналіз крові, бактеріологічний аналіз (забір зразка слизу або гною для виявлення збудника інфекції та визначення чутливості до антибіотиків), алергічні тести.
Рентген носових пазух або УЗД дозволяють виявити наявність рідини або потовщення слизової оболонки в гайморових пазухах.
Риноендоскопія – огляд за допомогою тонкого ендоскопа дозволяє побачити поліпи, викривлення носової перегородки тощо.
КТ (комп’ютерна томографія) – дає детальне зображення та допомагає виявити причини, такі як поліпи або анатомічні аномалії.
Швидку та точну діагностику гаймориту ви можете пройти у Медичному центрі UROSVIT.
Методи лікування гаймориту
Запам’ятайте: неприпустимо лікувати гайморит самостійно у домашніх умовах! Ризик небезпечних наслідків нижче при своєчасному зверненні до лікаря.
Лікування гаймориту залежить від форми захворювання (гострий, хронічний) і причини його виникнення (вірусний, бактеріальний, грибковий). Ось основні групи методів, які використовуються для лікування гаймориту:
Консервативні
Включають медикаментозне лікування, зокрема призначення антибіотиків. У випадках з алергічними ринітами, лікування передбачає застосування антигістамінних препаратів. Також лікар може призначити судиннозвужувальні назальні спреї для зняття набряку та фізрозчини на основі морської води для промивання носа. Для зменшення болю, температури і загального запалення використовують Ібупрофен або Парацетамол.
Хірургічні
Найчастіше використовується ендоскопічна синусотомія малоінвазивна операція, при якій за допомогою ендоскопа через носову порожнину видаляються патологічні тканини (поліпи, пухлини), а також проводиться розширення або очищення пазух.
Як запобігти розвитку хронічного гаймориту
Хронічної форми захворювання можна уникнути, якщо дотримуватися трьох простих правил:
- Вести здоровий спосіб життя, підтримувати свою імунну систему, уникати шкідливих звичок, стресів та переохолоджень, підтримувати гігієну носа щодня.
- Своєчасно звертатися по медичну допомогу та лікувати респіраторні та стоматологічні проблеми. Виконуйте усі призначення лікаря, ретельно промивайте ніс, не допускайте накопичення слизу, знімайте набряк судиннозвужувальними краплями.
- Вакцинація від грипу та інших вірусних захворювань може допомогти зменшити ризик розвитку гаймориту як ускладнення.
Який лікар потрібен при гаймориті
Гайморит лікує отоларинголог (ЛОР-лікар). Якщо захворювання викликане проблемами із зубами, додатково може знадобитися консультація стоматолога або щелепно-лицьового хірурга.
Відвідайте досвідченого отоларинголога в медичному центрі “UROSVIT”. Наші ЛОР-лікарі використовують передові технології та обладнання для швидкого та безболісного обстеження і лікування.
Які ускладнення викликає хронічний гайморит
Якщо гайморит не вилікувати до кінця, він може перейти у хронічну форму, що значно ускладнює лікування і викликає періодичні загострення. Іншими наслідками можуть бути порушення зору, зниження або втрата нюху, поява поліпів у носі, астма, сепсис, менінгіт, отит, абсцес головного мозку, остеомієліт тощо.
Не чекайте ускладнень! Запишіться на прийом вже сьогодні та отримайте чіткий план лікування.
📞 Контакти медичного центру: +38 (096) 700-30-80
Ваше здоров’я – наша турбота!
