Що таке артеріальна гіпертензія і гіпертонічна хвороба
Артеріальна гіпертензія, є медичним терміном, що означає підвищений тиск в артеріях, тобто тиск, який вимірюється при кожному серцевому скороченні і який тисне на стінки артерій. Це стан, коли кров’яний тиск у верхньому показнику (систолічний тиск) перевищує 140 мм ртутного стовпчика, а нижній показник (діастолічний тиск) перевищує 90 мм ртутного стовпчика. Первинна артеріальна гіпертензія або ж гіпертонічна хвороба викликана різними генетичними факторами та факторами навколишнього середовища, які призводять до порушення систем, які регулюють рівень тиску крові в судинах. Тоді як вторинна виникає внаслідок певного захворювання, наприклад хвороб нирок, ендокринних патологій та ін.
Зазвичай, гіпертонічна хвороба розвивається повільно протягом десятиліть і може бути спричинена різними факторами, включаючи спадкові ознаки, зовнішні фактори, такі як куріння, недостатність фізичної активності, надмірна маса тіла, надмірне споживання солі, надмірне споживання алкоголю та інші. Хоча гіпертонічна хвороба може розвиватися без явних симптомів, вона є небезпечною і може призвести до серйозних ускладнень, таких як інсульт, серцевий напад, серцева недостатність, хронічна ниркова недостатність та інші.
Неконтрольований підвищений тиск є фактором ризику для розвитку серйозних захворювань серця, судин, нирок тощо. Це може призвести до виникнення:
- Інсульту;
- Інфаркту;
- Серцевої недостатності;
- Хронічної ниркової недостатності;
- Погіршення або втрати зору.
Загалом, контроль тиску є надзвичайно важливим елементом повсякденного життя людей, котрі є схильними до підвищеного АТ. А також, важливо його контролювати, щоб зменшити ризики розвитку вище перелічених серйозних ускладнень. Якщо у Вас є підозри на гіпертонічну хворобу, важливо звернутися до сімейного лікаря, терапевта чи кардіолога, для діагностики та отримання відповідного лікування. Для контролю тиску можна використовувати ліки, здоровий спосіб життя, такий як правильне харчування та фізичну активність, а також регулярний моніторинг тиску за допомогою тонометра. Також важливо уникати факторів ризику, таких як куріння, надмірне споживання алкоголю та зайву вагу, для попередження розвитку гіпертонічної хвороби та її ускладнень.
Симптоми та ознаки
Гіпертонічна хвороба, як правило, не супроводжується явними симптомами, тому вона і отримала прізвисько “тихий вбивця”. У більшості випадків людина може не знати про наявність підвищеного тиску в артеріях, поки не буде виміряно артеріальний тиск або не виникнуть серйозні ускладнення. 
Деякі люди можуть відчувати головний біль, печіння і біль в грудях, запаморочення, шум у вухах, пульсацію в області шиї, пришвидшене серцебиття та інші, проте ці симптоми можуть бути пов’язані з іншими станами, вони не є специфічними для гіпертонічної хвороби.
Щоб визначити наявність гіпертонічної хвороби, потрібно на регулярній основі проводити вимірювання артеріального тиску. Якщо тиск в артеріях перевищує нормальний діапазон, більше ніж на кілька разів, то це може свідчити про наявність гіпертонічної хвороби.
Незалежно від наявності симптомів, якщо у Вас існують ризики розвитку гіпертонічної хвороби, такі як сімейна історія, вік, надмірна вага, недостатність фізичної активності, надмірне споживання солі та інші фактори ризику, важливо звернутися до лікаря для перевірки тиску та профілактики можливих ускладнень.
Причини гіпертонічної хвороби і фактори, що сприяють розвитку гіпертонії
Причини гіпертонічної хвороби можуть бути різними і включають у себе як генетичні, так і зовнішні фактори. Ось деякі з найбільш поширених причин і факторів ризику для гіпертонії:
- Генетична схильність. Якщо у батьків або близьких родичів була гіпертонічна хвороба, то ймовірність її розвитку у Вас збільшується;
- Шкідливі звички такі як куріння та надмірне споживання алкоголю.
- Недостатня фізична активність може призвести до збільшення маси тіла та підвищення кров’яного тиску;
- Надмірне споживання солі та цукру;
- Психоемоційний стрес – часті стресові ситуації провокують підвищення кров’яного тиску;
- Вік – ризик розвитку гіпертонії збільшується з віком;
- Хвороба нирок може призвести до підвищення АТ;
- Певні медикаменти – деякі ліки, такі як контрацептиви, гормональні препарати для щитовидної залози, деякі препарати від стійкої депресії можуть виступати провокаторами підвищення АТ.
Стадії та ступені згідно яких класифікують гіпертонічну хворобу
Гіпертонічну хворобу поділяють на кілька ступенів, які використовуються для опису рівня складності захворювання:
- Попередня гіпертензія: Систолічний тиск (верхній показник) між 120 і 139 мм рт.ст., а діастолічний тиск (нижній показник) між 80 і 89 мм рт.ст.;
- І ступінь гіпертензії (легка гіпертензія) – систолічний тиск між 140 і 159 мм рт.ст., а діастолічний тиск між 90 і 99 мм рт.ст. Виникає підвищення тиску час від часу та може проявлятися легкими головними болями та безсонням;
- II ступінь гіпертензії (помірна гіпертензія) – систолічний тиск між 160 і 179 мм рт.ст., а діастолічний тиск між 100 і 109 мм рт.ст. Підвищення тиску стає регулярним та може бути викликане такими факторами як, наприклад, фізичне навантаження, стрес чи зміна погодних умов (при зміні атмосферного тиску);
- III ступінь гіпертензії (важка гіпертензія) – систолічний тиск 180 мм рт.ст. або вище, а діастолічний тиск 110 мм рт.ст. або вище. Артеріальний тиск на постійній основі є підвищеним, окрім того, є певні видозміни у судинах.
Окрім того, існує стадійна система класифікації гіпертонії, яка описує ступінь ураження органів та ризик ускладнень:
- Стадія 1 – немає органічних ускладнень, але існує ризик розвитку у майбутньому;
- Стадія 2 – є певні ураження внутрішніх органів, зазвичай протікає безсимптомно;
- Стадія 3 – є серйозні ускладнення з боку органів-мішеней, а саме серця, мозку та нирок.
Для кожного ступеня та стадії гіпертонії, застосовуються різні комбінації ліків, проте для всіх без винятку є обов’язковим контроль артеріального тиску.
Діагностика гіпертонічної хвороби
Для проведення діагностики гіпертонічної хвороби потрібно звернутися до лікаря кардіолога. Він проводить огляд пацієнта, вимірює артеріальний тиск, записує скарги пацієнта та у випадку необхідності призначає проведення додаткових досліджень з метою визначення артеріального тиску, ступеня та стадії хвороби, а також виявлення можливих ускладнень. 
Основні методи діагностики гіпертонії включають:
- Вимірювання артеріального тиску є найпростішим та найбільш доступним методом діагностики гіпертонії. Тиск може бути виміряний лікарем під час огляду або в домашніх умовах за допомогою портативного тонометра. Зазвичай, лікар просить пацієнта проводити вимірювання артеріального тиску вдома на регулярній основі та вести щоденник, в якому записувати значення АТ, для того щоб мати можливість слідкувати за їх динамікою.
- Здача крові на біохімічний та клінічний аналіз, призначається для виявлення можливих ускладнень гіпертонії та підбору відповідних ліків;
- ЕКГ – електрокардіограма необхідна для визначення можливих ускладнень гіпертонії, таких як інфаркт міокарда або аритмії.
- УЗД (ультразвукове дослідження), МРТ (магнітно-резонансна томографія), КТ (комп’ютерна томографія) різних органів, призначається для оцінки стану цих органів.
- Гормональні дослідження – можуть бути проведені для визначення можливих причин гіпертонії, таких як надниркова аденома або гіпертиреоз.
- Огляд очного дна.
- При необхідності, консультація у суміжних спеціалістів. Найчастіше це невролог та офтальмолог.
Після проведення всіх необхідних діагностичних процедур, лікар, має можливість оцінити стан вашого здоров’я визначити ступінь та стадію артеріальної гіпертензії, та призначити відповідне лікування, яке буде ефективне саме для вас.
Лікування гіпертонічної хвороби має на меті зниження кров’яного тиску та його нормалізацію, усунення факторів ризику та запобігання розвитку ускладнень, таких як інсульт, інфаркт міокарда, хронічна ниркова недостатність та інші. При лікуванні даної недуги, потрібно використовувати комплексний підхід, який включає медикаментозне лікування та зміну способу життя.
Основні методи лікування гіпертонії включають:
- Зміна харчових звичок;
- Фізичні навантаження та орієнтація на здоровий спосіб життя, яка включає відмову від куріння та алкоголю, підтримка нормальної маси тіла та заняття регулярним фізичним вправами (ходьба, біг, плавання, їзда на велосипеді, гімнастичні вправи тощо);
- Уникнення стресових ситуацій;
- Медикаменти для пониження тиску. Лікар може призначати різні класи антигіпертензивних ліків, таких як діуретики, бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА), кальцієві антагоністи тощо;
- Хірургічне втручання. У випадках, коли інші методи лікування не ефективні, може бути рекомендоване хірургічне втручання.
Важливо вчасно звернутися до лікаря за допомогою, щоб усунути проблему на початковій стадії її розвитку та мінімізувати ризики розвитку більш серйозних захворювань. Лікування гіпертонії повинно бути індивідуальним для кожного пацієнта, в залежності від ступеня та стадії гіпертонії, наявності інших захворювань, віку та інших факторів ризику. Прийом ліків для контролю тиску повинен бути постійним!!! Для цього можна використовувати органайзери для таблеток, нагадування на мобільному телефоні та інше.
Контроль рівня артеріального тиску
Щоденний контроль артеріального тиску є основою успішного лікування гіпертонічної хвороби, тому не варто допускати похибки при його вимірюванні. Ось кілька правил, яких слід дотримуватися при самостійному вимірюванні артеріального тиску в домашніх умовах:
- Не пийте кави чи чаю перед вимірюванням АТ, оскільки ці напої мають здатність підвищувати рівень АТ на деякий час;
- Не паліть перед процедурою. Ефект від випаленої цигарки – це підвищення АТ на тривалий час;
- Уникайте наповненого сечового міхура перед вимірюванням АТ – сходіть в туалет;
- Важливо накладати манжет на голу руку, а не поверх одягу, і щоб рукав не був закочений до верху, а знятий з руки. В іншому випадку це може створювати ефект підвищеного тиску;
- При вимірюванні АТ тіло має бути розслабленим, щоб рука лежала, а не висіла у повітрі, а ваша спина на щось опиралася;
- Манжет тонометра повинен бути на рівні серця;
- Кілька хвилин перед вимірюванням тиску посидьте та заспокойтесь;
- Не розмовляйте під час проведення цієї процедури.
Контроль рівня артеріального тиску та достовірність цих даних, є дуже важливим для пацієнтів з гіпертонією. Саме тому, лікар кардіолог, просить пацієнта вести щоденник вимірювання АТ, в якому записувати показники тонометра, для того, щоб мати можливість відслідковувати динаміку, призначати відповідне коригування у лікувальному процесі та знизити ризик розвитку серйозних ускладнень, таких як інфаркт міокарда, інсульт, захворювання нирок та інші. 
Основні методи контролю рівня АТ включають:
- Пацієнти можуть вимірювати рівень артеріального тиску в домашніх умовах за допомогою тонометра;
- Для проміжного контролю, лікар може призначити регулярні візити до його кабінету, для вимірювання АТ та перевірки ефективності лікування та можливої його корекції;
- Добовий моніторинг артеріального тиску – включає носіння портативного пристрою для вимірювання АТ протягом деякого періоду часу. Це допомагає лікарю отримати більш точну інформацію про рівень АТ пацієнта впродовж дня, у стані спокою, під час сну та при фізичній активності.
