Випадіння волосся з волосистої частини голови є частиною природного процесу – одні волосини випадають, а інші виростають, згідно життєвого циклу волосини. Волосся у своєму життєвому циклі проходить кілька стадій:
- Анаген – період активного росту, що триває 2-4 роки у чоловіків та 3-6 років у жінок;
- Катаген – період спокою або атрофії волосяного сосочка, тривалість 2-3 тижні;
- Телоген – період атрофії волосяної цибулини, коли волосся стає тоншим і випадає, тривалість 3 місяці;
В середньому, щодня у людини випадає близько 100 волосинок, що є цілком нормальним та природнім явищем. В момент, коли цей баланс «випадіння – росту» порушується, тобто волосся випадає швидше, аніж відростає нове, відбувається процес, який називається алопецією.
Облисіння чи медичний термін алопеція – це процес посиленого випадіння волосся, за умови недостатнього росту нових волосинок, що зумовлює втрату волосяного покриву шкіри голови людини. Причини цього явища можуть бути різні – зміна гормонального фону, інфекційні та хронічні захворювання, стресові ситуації, генетична складова, різке схуднення тощо. Проте доволі часто облисіння має невстановлену причину.
Ознаки облисіння
В більшості випадків, облисіння починається із появи невеликих залисин, локалізація яких є на тім’яній чи на лобній ділянках голови. При випадінні волосся, шкіра голови стає блискучою та гладкою, проте ще досить тривалий період часу, можна спостерігати за наявністю певної кількості волосся, яке залишилось. Але стає помітно, що процес росту нових волосинок зупинився. Також, симетричні залисини стають помітними на скронях і з часом займають все більший простір на волосистій частині голови. Опісля, процес випадіння волосся, охоплює тім’яну й потиличну ділянки голови.
Причини розвитку алопеції
Існують дуже різноманітні причини випадіння волосся. Нижче перелічимо основні з них:
- переживання регулярних стресових ситуацій;
- сильне та тривале психо-емоційне навантаження;
- висока концентрація андрогенних гормонів в організмі людини;
- прийом лікарських препаратів, які впливають на згортання крові;
- отруєння миш’яком, борною кислотою, вісмутом чи золотом (постійна, тривала дія цих речовин на організм людини, наприклад, може бути пов’язана із специфікою роботи);
- як результат променевої терапії при онкологічних захворюваннях;
- грибкові захворювання шкіри;
- різке зменшення маси тіла, незбалансоване харчування;
- недостатній вміст заліза та цинку в організмі людини;
- сифіліс.
У жінок додатковими факторами можуть виступати:
- прийом гормональних протизаплідних препаратів;
- вагітність та період годування грудьми.
Зазвичай, самостійно визначити причину рясного випадіння волосся вкрай важко, а подекуди й неможливо. Саме тому, варто звернутися за кваліфікованою допомогою до лікаря. Лише кваліфікований спеціаліст, провівши необхідні дослідження, зможе поставити правильний діагноз.
Класифікація видів алопеції
- Андрогенна алопеція – притаманна як чоловікам, так і жінкам; виникає на фоні високого рівня синтезу андрогенних гормонів в організмі людини. Зазвичай, перші симптоми захворювання проявляються у віці 35 років, далі облисіння збільшується у геометричній прогресії, і вже через кілька місяців людина може стати повністю лисою. Завдяки прийому відповідних гормональних препаратів можна зупинити цей процес. Основна причина виникнення- спадковість.
- Себорейна алопеція, пов’язана з появою себореї – шкірного захворювання, при якому порушується процес утворення шкірного сала, проявляється збільшенням або зменшенням його вироблення. Виділяють жирну, суху та змішану себорею. Жирна себорея найчастіше проявляється у віці 25-30 років. На початку захворювання волосся починає надто часто жирніти та складається враження, що воно постійно брудне, причому його миття зовсім не допомагає. Через зовсім короткий період часу, волосся починає осипатися – спочатку зі скронь, пізніше охоплює тім’я та потилицю.
- Гніздова алопеція або ж ще її називають опосередкована – специфікою якої є хаотичне випадіння волосся зі всієї поверхні волосяної частини голови, а шкіра у місцях випадіння волосся стає червонуватого відтінку, правда, з часом набуває нормального кольору. Достовірні причини цього захворювання наразі невідомі. Зазвичай, в дуже стислі терміни, воно закінчується повним облисінням.
- Дифузна алопеція характеризується загальним розрідженням волосяного покриву голови, без явно виражених ділянок із залисинами. Це захворювання можна спостерігати як у чоловіків так і у жінок. Може виникати на фоні сильних стресів, дисбалансу гормонів, авітамінозу та нестачі мікроелементів, через певні оперативні втручання чи/та хронічні захворювання.
- Тотальна алопеція проявляється суцільним облисінням волосистої частини голови. Проте, іноді трапляються випадки, коли хвороба поширюється не тільки на голову, але й призводить до облисіння інших частин тіла. Тотальна алопеція може вражати як дорослих так і дітей. Цей стан потребує невідкладної консультації фахівця, діагностики та лікування.
Стадії облисіння
Для встановлення більш чіткої межі виділення стадій алопеції, лікарі-трихологи розробили шкали для визначення стадії облисіння для жінок та чоловіків. Отже, досліджуючи проблему алопеції у жінок, використовується шкала Людвіга, а для чоловіків – шкала Гамільтона. 
За шкалою Гамільтона виділяють 7 стадій, які проходить облисіння у чоловіків:
І –ІІІ стадії – прогресують залисини на скронях;
ІV стадія – облисіння поширюється на тім’яну зону;
V – VI стадії – виски та тім’я об’єднуються в одну зону;
VII стадія – повна втрата волосся.
Згідно шкали Людвіга, облисіння у жінок починається із середини та рівномірно поширюється в усіх напрямках:
I стадія – волосся рідшає в області чола та тім’я;
ІІ стадія – в області чола та тім’я, волосся стає значно тоншим та ламким, а його кількість суттєво зменшується;
ІІІ стадія – різко скорочується кількість волосся, а по периметру голови, воно стає більш тонким та ламким.
Діагностика облисіння
На превеликий жаль, згідно із статистичними даними, щорічно кількість людей у яких діагностують алопецію невпинно зростає. Для встановлення коректного діагнозу і призначення адекватної схеми лікування, необхідно пройти певні діагностичні дослідження. Варто зазначити, що часом встановити причину появи цього патологічного процесу буває вкрай складно і необхідна консультація суміжних спеціалістів. 
До основних досліджень, які необхідні для діагностики відносять:
- будь – які хронічні чи регулярні захворювання;
- загальний аналіз крові, для виключення анемії;
- біохімічний аналіз крові на дослідження балансу/дисбалансу мікроелементів;
- виключення будь-яких інтоксикацій;
- визначення рівня гормонів, таких як:
- гормони щитовидної залози – ТТГ, Т3, Т4, антитіла до ТГ;
- статеві гормони – ЛГ, ФСГ, тестостерон, пролактин, ДГТ;
- кортизол;
- обстеження шкіри голови і фолікулів на патології.
У доволі складних випадках, існує необхідність провести тести на виявлення певних генетичних патологій.
Методи лікування та усунення проблеми облисіння
Також, до медикаментозного лікування при облисінні призначають певні додаткові процедури такі як:
- мезотерапія;
- озонотерапія;
- плазмоліфтинг;
- електростимуляція;
- фототерапія;
- пересадка волосся;
- різні види масажів.
Всі вище перелічені методи терапії покращують циркуляцію крові, відновлюють ріст нового волосся, покращують загальний стан шкірного покриву. Особливо ефектовною є мезотерапія.
Мезотерапія – спрямована на лікування, а також профілактику випадіння волосся, дозволяє зміцнити фолікули, прискорити ріст волосся, відновити його густоту та нормалізувати гідроліпідний баланс шкіри. Методика представляє собою курс міні-ін’єкцій, що вводяться в шкіру голови. Показами до мезотерапії волосся є:
- випадіння волосся, алопеція (облисіння);
- лупа, себорея (жирна, суха, змішана);
- ламкість, посічене волосся, втрата блиску;
- рання поява сивини;
- ослаблення волосся після вагітності та лактації.
Проте, саме кваліфікований лікар зможе поставити правильний діагноз, виявити першопричину цього неприємного процесу, визначити та прописати відповідну терапію. Помітивши перші ознаки облисіння, не вагайтеся, та зверніться за консультацією. Оскільки, виявивши цей процес на ранній стадії, Ви матимете можливість вилікувати його значно швидше.
