Види каменів в нирках – перше, що необхідно знати при виникненні сечокам’яної хвороби. Від хімічного складу каменя залежить все його подальше лікування. Щоб визначити склад каменів в нирках, необхідно звернутися до лікаря, який призначить обстеження.
Види каменів за хімічним складом
Кальцієві камені зустрічаються найчастіше. На їх частку припадає 80% всіх видів каменів. Це «найшкідливіші» ниркові камені, оскільки вони найтвердіші і практично не розчиняються.
Кальцієві камені поділяються на види:
Оксалатні (солі щавлевої кислоти)
Дуже щільні, сірого або чорно-сірого кольору, з шипуватою поверхнею. Завдяки такій поверхні ці камені з легкістю дряпають слизову оболонку, викликаючи больові відчуття і зафарбовують сечу кров’ю в червоний колір. Шоколад, петрушка, солодке, здоба і деякі інші продукти призводять до утворення цього різновиду каменів у нирках. Оскільки оксалати не розчинні, вони лікуються виключно видаленням. Якщо розмір дозволяє, камінь можна вигнати через природні сечові шляхи. Цікавий факт, але на оксалатні камені часто хворіють ті, хто дотримується здорового способу життя. Вони не п’ють алкоголь, активно рухаються, але вживання соків з цитрусових, моркви, буряка, помідорів, а також вітамінних комплексів з підвищеним вмістом вітаміну С, призводить до утворення оксалатних каменів.
Фосфатні (солі фосфорної кислоти)
Це камені м’якіші за структурою, тому легше дробляться. Найчастіше їх поверхня гладка. Можуть мати різну форму. Світло-сірого кольору. Ростуть дуже швидко і виникають при зміщенні кислотності сечі в лужну сторону, коли показники рН стають вище 6,2. Якщо ви помічаєте, що в сечі з’явилися світлі пухкі пластівці – це вірна ознака того, що у вас є фосфатні камені. Оскільки фосфатні камені більш пухкі, їх цілком можна намагатися розчиняти мінеральними водами, а також кислими соками – журавлиновим та брусничним.
Уратні (солі сечової кислоти)
Ці види каменів зустрічаються рідше, приблизно до 15% всіх випадків сечокам’яної хвороби. Головна причина появи уратних каменів – подагра. Також ризикують люди, що живуть в спекотному кліматі, де є велика ймовірність зневоднення організму. Рентген для уратних каменів практично не потрібен – їх просто не видно. Тільки аналізи сечі дозволяють судити саме про наявність уратних каменів. Лікуються уратні камені досить легко. Дуже часто для їх розчинення досить доброго водного навантаження і залужування сечі за допомогою дієти і ліків. Тільки треба вчасно виявити камені в організмі та не дати розвинутися ускладненням.
Струвитні камені
Виникають в результаті дії бактерій, через що їх називають ще інфекційними. Бактерії впливають на сечовину, що призводить до лужної реакції сечі і випадіння в осад карбонатів, амонію, магнію, фосфатів, з яких починають формуватися камені. До утворення струвитних каменів більш схильні жінки. У сечі виявляються кристали, які з вигляду нагадують кришки труни. Лікування цього виду каменів в нирках ліками є недостатньо ефективним. Тому від них позбуваються за допомогою дистанційної літотрипсії, черезшкірної літотомії і навіть відкритої порожнинної операції, якщо камінь дуже великий.
Цистинові камені
Зустрічаються вкрай рідко – приблизно в 1-3% всіх випадків сечокам’яної хвороби. Цистинурія – ось захворювання, що призводить до утворення цистинових каменів. Виникає в результаті вродженої аномалії обміну речовин, коли рівень цистину в сечі постійно підвищений. Це спадкове захворювання. Цистин теж погано розчиняється у воді. Визначається при дослідженні сечі і виявленні в ній характерних шестикутних кристалів. Існуючі ліки непогано розчиняють цистинові камені. А якщо розчинити не вдалося, то завжди є і літотрипсія і інші види операцій.
Це основні види каменів в нирках. Завдяки знанню хімічного складу цих каменів призначається не тільки правильне лікування, а й подальша профілактика і дієта. Це дуже важливо – що можна їсти і пити при оксалатах, не можна при уратах та навпаки.
Коралоподібні камені в нирках
Одне з найважчих проявів сечокам’яної хвороби, коли камінь виростає до розмірів ниркової миски і являє собою практично її зліпок.
Коралові камені в нирках відносяться до струвитних, або інфекційних. Вони характеризуються швидким зростанням на відміну від звичайних каменів. Можуть нарости буквально протягом декількох тижнів. У процесі росту заповнюють або більшу частину нирки, або її всю. Якби порожнину нирки залили гіпсом, а потім витягли, то за формою це буде схоже на коралоподібний камінь. До цього виду каменів частіше схильні жінки, ніж чоловіки: співвідношення 3:1. Вік – 20-50 років.
Основною причиною утворення коралоподібних каменів є інфекція або порушення сечовипускання з якихось причин. В цьому випадку застій сечі призводить до розвитку бактерій в сечовидільній системі. Як правило, при цього виді уролітіазу симптоми є прихованими. Хворий може тривалий час не помічати патології. Ну, трохи поболіло і перестало, може, трохи змінилося сечовиділення. Такі незначні симптоми призводять до того, що камінь розростається до розмірів миски нирки, якщо його вчасно не виявили, наприклад, під час ультразвукового обстеження.
Практично завжди коралоподібний камінь супроводжує інфекція. Коли відтік сечі порушений, в сечових шляхах розвивається хронічна запальна інфекція – це призводить до швидкої загибелі спочатку ниркової паренхіми, а згодом і самої нирки.
