Тварини та люди мільярди років живуть пліч-о-пліч та взаємодіють один з одним на різних рівнях. Ця близькість має як позитивні сторони (допомога у господарстві, отримання продуктів тваринного походження, задоволення на емоційному рівні), так і негативні, адже у нас із тваринами існують спільні захворювання.
Про грибкове захворювання, яка у медицині називається мікроспорія ми поговоримо з Олегом Павликом, лікарем-дерматовенерологом Львівського медичного центру «Уросвіт».
Як проявляється захворювання?
Мікроспорія (стригучий лишай) – це захворювання, що вражає шкіру, волосся, іноді вії та нігті. Найчастіше діагностується у дітей. Мікроспорія у дорослих зустрічається в рази рідше, адже після статевого дозрівання залози продукують кислоти, які знищують збудників мікроспорії.
Інкубаційний період захворювання складає 3-7 днів. При ураженні гладкої шкіри найбільш характерним проявом хвороби є набряклі, рожеві плями на тілі округлої або овальної форми з чіткими контурами 0,5-3 см в діаметрі. Ці плями можуть лущитися та свербіти, а також поступово збільшуватися в розмірі. У периферійній зоні плям є пухирці. Кільця зазвичай вписані одне в інше або перетинаються, іноді мають тенденцію до злиття.
Грибок на голові виглядає як круглі вогнища правильної форми, вкриті білими лусочками, на яких волосся обламується на висоті 3-5 мм. Ці ділянки можуть бути навіть розміром з долоню. Зазвичай запальні явища виражені не різко.
На даний час медицині відомі три типи мікроспорії:
- Антропофільний (людський) тип.
Його збудниками є Microsporum ferrugineum (іржавий мікроспорум) та Мicrosporum Audoin (мікроспорум Одуена). Антропофільний тип частіше зустрічається в країнах Європи, Китаї та Японії і є небезпечний лише для людей.
- Зооантропофільний тип мікроспорії.
Збудниками є Microsporum lanosum (пухнастий або котячий) та Microsporum canis (собачий). Носіями інфекції є переважно інфіковані коти та собаки, рідше – коні та хом’яки. У більшості випадків (близько 80 %) причиною захворювання є саме коти, а особливо кошенята (вуличні). Котячий лишай у дітей – дуже поширене захворювання, бо саме діти можуть найбільше контактувати з вуличними тваринами.
- Геофільний тип.
Зараження відбувається при контакті із грунтом, що забруднений грибками роду Microsporum.
Хвороба може передаватися контактним шляхом – при безпосередній взаємодії з хворою людиною, твариною чи зараженим грунтом або опосередковано – через предмети особистого чи побутового користування (головні убори, гребінці, одяг, постіль тощо).
Жаркий та вологий клімат є сприятливим фактором для поширення та розвитку мікроспорії.
Класифікація мікроспорії
Залежно від осередка ураження мікроспорію прийнято розділяти:
- На тілі
Це ураження гладкої шкіри. При цьому його осередки можуть локалізуватися будь-де на тілі (найчастіше це зона обличчя, шиї, передпліччя і плеч). Загальна кількість вогнищ мікроспорії на гладкій шкірі зазвичай невелика і складає 1 – 3 плями.
- На шкірі голови
Грибок волосяної частини голови зустрічається переважно у дітей віком від 5 до 10 років. У підлітковому віці має здатність проходити самостійно. Цей вид мікроспорії не загрожує дорослим людям, а також дітям із рудим забарвленням волосся.
- На нігтях
Нігтьова мікроспорія – це вкрай рідкісне захворювання. До цієї форми відносять осередки на долонях, підошвах стоп і нігтях. Проявляється у вигляді зміни забарвлення нігтьової пластини, її товщини, підвищеної ламкості нігтя.
- На стопах
Локалізується часто між пальцями, при цьому немає характерного кільцеподібного малюнку. Може викликати лущення шкіри, її свербіж.
Діагностика
Під час візиту до лікаря, спершу відбувається візуальний огляд хворого. Ретельно обстежується місце ураження та збирається інформація про спосіб та умови життя хворого. Результатів клінічного огляду та наявності в анамнезі контакту з тваринами досить, щоб дерматолог міг діагностувати мікроспорію.
Проте, якщо є сумніви, лікар виконує зішкріб з ураженої зони для проведення мікроскопічного дослідження на гриби. Зібрані матеріали розглядаються під мікроскопом або ж віддають на посів, за допомогою якого можна чітко встановити вид та рід грибка, щоб підібрати максимально ефективні препарати для лікування.
Огляд під люмінесцентним фільтром (лампою Вуда) дає змогу швидко оглянути як хворого, так і осіб, що з ним контактували. Уражене грибком волосся світиться зеленим світлом.
Особливості лікування
Мікроспорія не проходить сама собою – це швидше виключення з правил. Лікувати її потрібно і чим швидше розпочати терапію, тим ефективнішою вона буде. При запущеній формі хвороба буде регулярно з’являтися на нових ділянках тіла та безкінечно турбувати людину, а також заражати оточуючих.
Курс лікування стригучого лишаю складає приблизно 5 – 6 тижнів. У кожному конкретному випадку як тривалість, так і сама терапія підбирається індивідуально.
Лікується мікроспорія місцевими протигрибковими препаратами (мазями, лосьйонами, спреями), які наносять щодня аж до зникнення вогнищ. В окремих випадках призначаються протигрибкові препарати у таблетованій формі.
Профілактика грибкових захворювань
Перше і основне правило – це дотримання заходів особистої гігієни. Мити руки перед їжею, а особливо після контакту із тваринами – це не банальне, нудне правило, а обов’язкова умова і гарантія вашого здоров’я та здоров’я ваших дітей!
Якщо хтось із членів сім’ї уже «підчепив» цю небезпечну хворобу, то без дезінфекційних заходів не обійтися. Вогнищева дезінфекція проводиться в усіх місцях виявлення і лікування хворого: вдома, в дитячих садочках, школах, закладах охорони здоров’я.
Профілактична дезінфекція обов’язкова у лазнях, саунах, спортивних залах, перукарнях, басейнах, спортивних комплексах, готелях, гуртожитках, пральнях тощо.