У медичному центрі “UROSVIT” звернулася жінка зі скаргою на відсутність сечовипускання протягом тижня. Під час УЗД виявлено об’ємний утвір сечового міхура та двобічний гідронефроз (затримка сечі у нирках). Пацієнтку скеровано до онколога.
Спеціаліст з ультразвукової діагностики медичного центру “UROSVIT” Тітова Уляна Любомирівна наголошує, що майже 4% усіх видів пухлин становить рак сечового міхура, надважливого органу, завданням якого є накопичувати сечу, що потрапляє туди з нирок і виводиться назовні через сечовипускний канал.
З’ясовуємо, що таке рак сечового міхура, які його ознаки, методи діагностики та профілактика:
Що таке рак сечового міхура?
Рак сечового міхура – онкологічне захворювання, під час якого зі стінки сечового міхура розвивається злоякісна пухлина.
Існують пухлини, що виникають із поверхневого шару стінки (епітелію), а також пухлини, що виникають із інших тканин, зокрема із сполучної.
Чим небезпечне захворювання?
Найбільша небезпека полягає у тому, що під час 1-2 стадії ознаки захворювання відсутні. Симптоми з’являються лише на 3-4 стадії, проте навіть невелика пухлина сечового міхура може спричинити сильну кровотечу.
Якщо не здійснювати негайне лікування, то ріст пухлини спричинить порушення сечовипускання, гідронефроз (порушений відтік сечі), що може призвести до ниркової недостатності, а при проростанні в пряму кишку – до затруднення дефектації.
Рак сечового міхура 3-4 стадії характеризується менш сприятливим прогнозом, оскільки можливе метастазування в лімфатичні вузли, легені, печінку, кістки.
Які ознаки раку сечового міхура?
Найчастішою ознакою пухлини сечового міхура є виділення крові із сечею (гематурія). Зазвичай, з’являється гематурія без видимих причин на фоні нормального самопочуття.
Слід знати, що поява крові в сечі (гематурія)виникає у 90% хворих, однак може виникати і одноразово та зникати без лікування. Розростаючись, пухлина викликає порушення діяльності цього органу.
Симптомами раку сечового міхура може бути біль під час сечовипускання, що віддає в промежину, в ділянку лобка, задній прохід, у чоловіків в калитку (при запущеному процесі), також можуть виникати больові відчуття в крижах та болі в кістках (при запущеному процесі).
Пухлина може проростати у вхід сечоводу, в сечовий міхур (вічко) та викликати порушення відтоку сечі.
Хто хворіє на рак сечового міхура?
На виникнення та розвиток пухлин сечового міхура впливають:
– хронічні інфекції та хронічні запальні процеси сечостатевої системи (хронічний цистит, камені сечового міхура);
– контакт з канцерогенними хімічними речовинами (миш’яком, нафтопродуктами, а також хімікатами, які використовуються при виробництві гуми, шкіри, барвників та текстилю);
– куріння;
– не своєчасне і не регулярне випорожнення сечового міхура;
– спадковість (рак сечового міхура у найближчих родичів);
– вік (з віком ризик захворювання збільшується);
– радіоактивне випромінювання.
Куди звернутися, якщо з’явилися тривожні симптоми?
Найперше, не потрібно самому встановлювати собі діагноз, а записатися на консультацію до уролога.
Якщо у лікаря виникла підозра про можливу наявність у хворого пухлини сечового міхура, він повинен скерувати пацієнта у спеціалізований стаціонар, де здійснюється огляд та лікар призначає додаткові методи обстеження:
– загальний та біохімічний аналізи крові, коагулограму, загальний аналіз сечі;
– УЗД органів малого тазу та черевної порожнини (можлива візуалізація пухлини, її локалізація, розміри, структура);
– екскреторну урографію;
– комп’ютерну томографію органів черевної порожнини та малого тазу (дає можливість визначити поширення процесу);
– трансуретральну резекцію (при необхідності беруть невеликий фрагмент пухлини для дослідження).
Чи можна виявити пухлини сечового міхура за допомогою УЗД?
УЗ-діагностика є однією з найбільш інформативних у діагностиці онко-патології. Якщо виникає підозра на рак сечового міхура, за допомогою УЗД можна встановити локалізацію, розміри пухлини та її васкуляризацію, ступінь поширення на навколишні тканини.
