Панкреатит – це захворювання, яке супроводжується запаленням тканин підшлункової залози та порушує відтік її секрету. Ця патологія розвивається через низьку прохідність вивідних протоків під час підвищеної активності ферментних систем. Соки, що утворились у підшлунковій залозі, не виводяться до дванадцятипалої кишки, а залишаються у підшлунковій залозі і саме тому перетравлюють власні тканини.
Існує дві форми панкреатиту – гостра та хронічна. Ці обидва стани вимагають вчасної діагностики та терапії. Власне тому, при появі перших симптомів, потрібно швидко звернутись до кваліфікованого спеціаліста.
Хронічний панкреатит — це постійно присутнє запалення підшлункової залози, яке супроводжується безконечним болем в області пупка тобто у мезогастральній ділянці очеревини. Як наслідок, це довготривале захворювання призводить до незворотних змін у функціонуванні органу, що відповідає за продукування травних ферментів та інсуліну, що регулює рівень цукру у крові.
Він характеризується утворенням великої кількості осередків запалення та вогнищ руйнування нормальної структури тканини органу. Через прогресування патології, знижується травна функція, розвивається внутрішня та зовнішня секреторна недостатність.
Вікова категорія хронічного панкреатиту, в середньому люди віком від 30 до 40 років, без фокусування на статі. Проте, хвороба має тенденцію до омолодження.
Небезпека хронічного панкреатиту полягає в його ускладненнях. Згідно соціологічних даних, у перших десять років від ускладнень помирають близько 20% пацієнтів, а протягом 20 – 50%.
Симптоми та ознаки хронічного панкреатиту
На початковій стадії, зазвичай, захворювання протікає без прояву будь – яких симптомів, проте при утворенні змін у функціях підшлункової залози, людина починає відчувати певний дискомфорт.
Отже, як проявляється хронічний панкреатит? Які його основні симптоми?
- часті больові відчуття у верхній правій частині очеревини, що зазвичай віддають у спину;
- важкість у животі, що посилюється після прийому їжі;
- нудота та блювання, яке на превеликий жаль, не приносить полегшення у самопочутті (до речі, завдяки цьому фактору можна припустити саме діагноз – хронічний панкреатит) ;
- метеоризм;
- здуття;
- діарея;
- зміна консистенції та запаху калових мас, що виділяються;
- неконтрольована втрата маси тіла;
- постійна та надмірна спрага;
- відчуття постійної втоми;
- задуха.
Ця патологія має коливаючий характер – загострення змінюється на ремісію. Проте, зустрічаються випадки, коли людина, котра має хронічний панкреатит, навіть про нього не підозрює, до того часу, як не почнеться сильний біль у животі, що триває кілька днів та потребує огляду лікаря, а можливо навіть і госпіталізації.
Причини виникнення та розвитку хронічного панкреатиту
Причини виникнення є найрізноманітніші, але все ж медики схиляються до думки, що ключову роль відіграє їх комбінація. Отож, до них відносять:
- надмірне вживання алкоголю та його токсичний вплив на організм людини – близько 70%;
- куріння;
- тривалий прийом певних медичних препаратів, які пов’язані із лікуванням онкологічних захворювань;
- цукровий діабет;
- супутня патологія жовчовивідних шляхів та жовчнокам’яна хвороба;
- ожиріння;
- генетичний фактор;
- певні види аутоімунних захворювань;
- вроджена патологія підлушкової залози.
Існують наступні форми хронічного панкреатиту:
- набряковий;
- паренхіматозний;
- склерозуючий;
- калькульозний.
Чого варто очікувати від хвороби – хронічний панкреатит?
В залежності від походження захворювання, хронічний панкреатит має доволі різний перебіг та ускладнення. На початковому етапі патологія зазвичай характеризується рецидивуючими епізодами гострого панкреатиту. Із плином часу (роки), з’являються симптоми екзо- та ендокринної недостатності підлушкової залози.
- Першою ознакою є біль:постійний чи тимчасовий, проте рецидивуючий, різної інтенсивності. У переважної більшості людей спостерігається він у верхній частині очеревини, може віддавати у спину. Як правило, проявляється чи посилюється приблизно через півгодини після прийому їжі. Оскільки, біль посилюється власне після прийому їжі, то люди часто обмежують її споживання, і як результат це призводить до втрати ваги, апетиту та гіпотрофії.
При аутоімунному панкреатиті, зазвичай можна спостерігати безболісний перебіг захворювання.
- Симптоми екзокринної недостатності підшлункової залози:
- здуття і симптоми диспепсії;
- стеаторея;
- симптоми дефіциту жиророзчинних вітамінів (вітаміну D).
- Симптоми ендокринної недостатності підшлункової залози:
- цукровий діабет чи порушена толерантність до глюкози;
- при ЦД схильність до гіпоглікемії;
- кетоацидоз.
Діагностика хронічного панкреатиту
Для того, щоб встановити достовірний діагноз та призначити ефективне лікування, перш за все, необхідно звернутися до кваліфікованого лікаря – гастроентеролога. Лікар ознайомиться із скаргами пацієнта, їх тривалістю та/чи періодичністю та призначить проведення додаткових аналізів для створення повноцінної картини.
Отже, до переліку необхідних аналізів входитимуть:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- ультра – звукове дослідження органів черевної порожнини;
- в деяких випадках біопсію черевної стінки;
- лапароскопію;
- фіброезофагогастродуоденоскопію;
- КТ;
- МРТ.
Отримавши результати усіх досліджень, лікар матиме можливість встановити коректний (точний) діагноз та скласти ефективну схему лікування.
Методи лікування панкреатиту
Керуючись отриманими результатами досліджень, встановлюється на якій стадії перебуває захворювання та наскільки важким воно є. Власне вибір методу лікування від цього і залежить.
При гострій формі патології, пацієнтів одразу ж госпіталізують. В першу чергу, призначають 100% голодування. Паралельно проводять детоксикацію організму та призначають препарати для зменшення спазму гладкої мускулатури. Для випередження гнійних процесів, додатково лікар може призначити антибактеріальну терапію, яку приєднують пізніше.
Препарати, які можуть бути призначені у процесі лікування:
- Анальгетики;
- Спазмалітики;
- Антибіотики;
- Глюкокортикостероїди;
- Інфузійна терапія.
У випадках, коли медикаментозна терапія не справляється, лікарі призначають оперативне втручання. Лапароскопія служить основним методом, яким виконують хірургічне втручання. Вона дає можливість уникнути великих розріз на тілі людини, зафіксувати необхідні дренажі, прискорити процес відновлення організму тощо.
При хронічній формі панкреатиту, яка знаходиться у стадії ремісії, надзвичайний фокус робиться на дієту. Вона (дієта) повинна стати стилем життя пацієнта. Консервативне лікування в даній ситуації не призначається.
Зміна харчової поведінки стає ключем до успіху. Отже:
- Пацієнт повинен харчуватися 5 разів на день в той самий час;
- Повністю виключити жирну, смажену та гостру їжу;
- Повністю виключити вживання газованих напоїв, алкоголю та кави.
Ускладнення під час панкреатиту
При своєчасній терапії, ускладнення панкреатиту фіксуються надзвичайно рідко. Проте, все ж вони існують і варто про них знати. Отож,
- утворення абсцесів та свищів в очеревині;
- новоутворення (пухлини);
- некроз (відмирання тканин) залози;
- сепсис (дисфункція внутрішніх органів);
- внутрішні кровотечі;
- виникнення ниркової недостатності;
- утворення жовчнокам’яної хвороби;
- інтоксикація;
- утворення псевдокист ПШЗ;
- непрохідність чи звуження загальної жовчної протоки;
- карцинома ПШЗ;
- гіповолемічний шок;
- набряк мозку.
Прогноз подальшого розвитку патології на пряму залежить від її поточної стадії, форми та методів лікування, які були застосовані. При легкій формі панкреатиту медикаментозне лікування демонструє хороші результати та позитивну динаміку.
Щоб підвести підсумок, результат терапії залежить від обох – від хворого та від лікаря. Зі сторони пацієнта має бути сумлінне виконання призначень лікаря та дотримання дієти; від лікаря – повинно бути призначене ефективне, вчасне та доцільне лікування.
Профілактика патології
Для профілактики, необхідно:
- вчасно проводити лікування захворювань кишково-шлункового тракту;
- проводити санації хронічних вогнищ інфекції, які виникають у ротовій порожнині та кишківнику;
- дотримуватись правил здорового харчування та дієти;
- робити все можливе, щоб дотримуватися прийому їжі згідно графіку, постійно в один і той самий час;
- сон повинен складати не менше 7 годин на добу;
- намагатися уникати стресу та постійного нервового напруження.
Дієта сприяє тому, щоб панкреатит був у стадії ремісії, або ж допомагає відтермінувати час його загострення. Переважна більшість рецидивів відбувається через неправильне харчування та вживання газованих та алкогольних напоїв.
Запитання – Відповіді
Що провокує хронічний панкреатит?
Спровокувати хронічний панкреатит можуть наступні захворювання та фактори:
- жовчнокам’яна хвороба;
- виразкова хвороба шлунку;
- хронічний гастрит;
- дуоденіт;
- атеросклеротична хвороба;
- зловживання алкоголем;
- нездоровий раціон харчування;
- при тривалому вживанні певних медичних препаратів, їх токсичний вплив тощо;
- присутність постійного стресу та нервового напруження.
Який кал при панкреатиті?
Власне, саме до специфічних симптомів при панкреатиті можна віднести зміну кольору, консистенції та запаху калу. Фекалії набувають кашоподібної консистенції, часом можуть містити частинки неперетравленої їжі та запах стає дуже різким, разючим та неприємним.
Яке харчування повинно бути при панкреатиті?
При панкреатиті заборонено вживати продукти із високим вмістом жирів. Із свого раціону харчування обов’язково слід виключити жирні види м’яса, м’ясні напівфабрикати, сири, їжу швидкого приготування, копченості та маринади, гострі страви чи спеції, смажені продукти харчування тощо. Також обов’язковим є припинення вживання алкогольних, газованих напоїв та кави.
