Одним з найпоширеніших захворювань сечовивідної системи вважається цистит. Такі неприємні симптоми як часті позиви до сечовипускання, що змушують людину буквально «оселитися» біля туалету, дискомфорт, болі та погане самопочуття відчуває кожна третя жінка хоча б раз за життя.
Лікар-уролог клініки «UROSVIT» Король Мар’яна Ігорівна розповість нам про цистит детальніше.
І перше запитання –
Що ж таке цистит?
Цистит– це запалення слизової оболонки сечового міхура, найчастіше бактеріального походження, збудниками якого є Escherichia coli, Staphylococcus saprophyticus, Enterococcus faecalis, рідше Klebsiella, Proteus.
Потрібно сказати, що цистит у жінок трапляється значно частіше, ніж у чоловіків. Цьому сприяють анатомічні особливості жіночої сечостатевої системи – у жінок сечовипускальний канал є коротшим і ширшим, ніж у чоловіків, а отже, інфекції набагато легше дістатися до сечового міхура. Окрім цього зараженню сприяє близьке знаходження піхви та заднього проходу у жінок.
Які причини появи циститу та фактори, що цьому сприяють?
Як вже було сказано, захворювання викликає бактеріальна інфекція. У 80% випадків це кишкова паличка, 15-20% припадає на стафілокок, а 5% – це інші бактерії, такі як протей, синьогнійна паличка, клебсієла тощо.
Факторами, які сприяють розвитку циститу у жінок є:
- Запальні процеси у піхві або захворювання жіночих статевих органів (бактеріальний вагіноз, молочниця, гонорея, мікоплазмоз, хламідіоз, уреаплазмоз).
- Недотримання гігієни жінкою (особливо в період критичних днів).
- Часті закрепи.
- Застуда, перехолодження.
- Зловживання гострими продуктами або алкоголем.
- Синтетична білизна, трусики-стрінги.
- Хаотичні статеві відносини, відкриті статеві акти.
- Рідке випорожнення сечового міхура.
- Наявність супутніх патологій та захворювань (пієлонефрит, камені в сечовому міхурі, затримка сечі при дивертикулах)
- Причиною циститу у вагітних жінок є зміна мікрофлори піхви і урологічного тракту через гормональну перебудову.
- Цукровий діабет, часті прояви алергічних реакцій, променева терапія.
- Травмування слизової оболонки у процесі проведення хірургічних втручань.
- Вік – при клімаксі атрофічні зміни в організмі і нестача естрогенів мають вплив і на урогенітальний тракт.
- Хронічний цистит на фоні опущення матки, піхви.
Які існують форми циститу та які його симптоми?
Виділяють дві форми циститу – гостру та хронічну.
Для гострого циститу завжди характерні раптовий початок та ряд симптомів, таких як:
- Часте сечовипускання з відповідними ріжучими болями, печінням в уретрі. Жінка практично не в стані відійти від туалету, бо бажання звільнити сечовий міхур з’являється кожні 10-15 хвилин.
- Необхідність прикладання зусиль, щоб сходити в туалет. При цьому кількість сечі мізерна або взагалі відсутня.
- Можливе неконтрольоване сечовипускання (нетримання сечі).
- Зміна забарвлення сечі – вона стає каламутна, гнійна.
- Можливе підвищуватися температура тіла до 38 С з усіма супутніми симптомами (слабкість, млявість, сонливість)
Хронічним цистит – це приховане запалення слизової оболонки міхура, яке може розвиватися на фоні недолікованого гострого циститу у зв’язку із самолікуванням або недостатнім лікуванням, часто у пацієнтів зі зниженим імунітетом.
Симптоматика хронічного циститу є схожою до симптоматики на гострій стадії, однак, може бути не такою різко вираженою, а в період ремісії взагалі відсутньою. Навіть такі лабораторні дослідження як аналіз сечі чи загальний аналіз крові не вкажуть на запальний процес. Особливістю хронічного циститу є також неможливість повного відновлення тканин після одужання.
Які можливі ускладнення після циститу?
Цистит – це захворювання, яке небезпечне в першу чергу саме своїми ускладненнями.
Найбільш розповсюдженим ускладненням в результаті недолікованого циститу є .
Це захворювання розвивається у зв’язку із закидання інфекції безпосередньо до нирки. Особливо важкі наслідки має хронічний двобічний пієлонефрит – якщо терміново не розпочати лікування, ця хвороба може призвести до дистрофії нирки, ниркової недостатності або навіть утворення злоякісної пухлини.
Інтерстиціальний цистит – ускладнення при якому присутній виражений запальний процес, який зачіпає не лише внутрішній шар сечового міхура, але м’язові його структури, які розміщені під слизовою оболонкою. В наслідок цього здорові тканини рубцюються, а сечовий міхур втрачає свою еластичність, що призводить до порушення його функцій.
Геморагічний цистит – також може бути наслідком недолікованого гострого циститу або неправильно підібраної терапії. Характерним симптомом є поява слідів крові у сечі, що відбувається у зв’язку з пошкодженням судин внутрішньої стінки сечового міхура, розривом слизової оболонки та м’яза. Наслідком може бути залізодефіцитна анемія.
Що включає у себе діагностика циститу?
Першим кроком у діагностиці хвороби є збір анамнезу. Лікар повинен провести консультацію, опитавши хворого про його відчуття та скарги, оцінити типові симптоми та фактори ризику інших захворювань сечостатевої системи. Згодом потрібно оглянути пацієнта, провести пальпацію ділянки сечового міхура.
У разі необхідності лікар призначає лабораторні методи обстеження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, бактеріологічне дослідження сечі. В окремих випадках може бути призначене УЗД обстеження та цистоскопія – інструментальне дослідження будови і стану сечовивідних шляхів, сечового міхура і уретри.
Жінкам може знадобитися огляд на гінекологічному кріслі та взяття мазків для дослідження мікрофлори піхви. Це вкрай необхідне обстеження, аби виключити цистит, який виникає на фоні захворювань статевої системи.
Які методи лікування циститу відомі сучасній медицині?
Найчастіше при циститі признають медикаментозне лікування, яке має на меті зняти запалення в сечовому міхурі та покращити загальний стан хворого. В першу чергу застосовують антибіотикотерапію, а також призначають медикаменти, які мають знеболюючу, спазмолітичну та сечогінну дію. Іноді призначають седативні препарати.
Промивання сечового міхура проводять лише у виняткових випадках, коли необхідно усунути залишкові явища після хвороби та допомогти відноситися слизовій оболонці сечового міхура. Окрім цього пацієнту необхідно пити багато чистої води, дотримуватися дієти та постільного режиму, а також уникати переохолоджень.
Потрібно пам’ятати, що лікування повинне бути досить тривалим (близько 3-4 тижнів). У протилежному випадку гострий процес може перейшов у хронічний.
Профілактика захворювання –
це комплекс елементарних правил, які допоможуть вам не захворіти:
- Слідкуйте за особистою гігієною, особливо під час критичних днів.
- Не переохолоджуйтеся – одягайтеся по погоді, уникайте протягів, не сидіть на холодних поверхнях.
- Перевіряйте своє здоров’я у гінеколога щороку, вчасно лікуйте запальні захворювання жіночих статевих органів, нирок, сечових шляхів.
- Носіть зручну білизну з натуральних тканих.
- Уникайте хаотичних статевих контактів, використовуйте презервативи.
- Хочете сходити у туалет – зробіть це!
Також важливо: якщо ви помічаєте, що після статевого акту у вас з’являються симптоми циститу, то обов’язково проведіть гігієнічні процедури до сексу, а після відвідайте туалет – із сечею вимиється певна частина мікроорганізмів, які викликають цистит.
Автор: Король Мар’яна Ігорівна
Лікар-уролог
Медичний центр “Уросвіт”
Адреса: м.Львів,вул.Огієнка,3(на території “Залізничної лікарні”).
Телефон для запису: +38(032)226 30 80; +38 096 700 30 80.