Likuvannya kameniv nyrok

Камені в нирках: причини та лікування

  • 19 Листопада 2017

Якщо Вас турбують болі в поперековій частині спини, не варто відкладати похід до лікаря, адже це може призвести до негативних наслідків. Сьогодні існують ефективні методи, за допомогою яких проводять лікування каменів в нирках. В цьому випадку потрібно лише вчасно звернутися до лікаря, аби уролог провів обстеження та поставив діагноз для подальшого лікування.

Людей, що мають камені в нирках, причини їх утворення цікавлять не менше, ніж способи лікування.
Чому утворюються камені в нирках? Урологи відзначають, що на це питання немає однозначної відповіді.
На утворення каменів в нирках впливає безліч факторів. Причина утворення каменів в нирках – це порушення обміну речовин, в особливості, водно-сольового балансу і хімічного складу крові. При утворення каменів в нирках в сечі з’являється надлишок солей, що призводять до утворенню та росту кристалів. Існує маса факторів, що призводять до порушення обміну речовин і появи сечокам’яної хвороби.

Причини та фактори утворення каменів у нирках

1. Підвищення вмісту мінеральних солей у воді, яку ми п’ємо.
У тих областях, де вода жорстка, відсоток людей з каменями в нирках вище. Очевидно, що проживають в таких регіонах варто застосовувати всі способи і засоби для очищення і пом’якшення води.

2. Зловживання гострим, смаженим, солоним, кислим.
Ці продукти збільшують кислотність сечі, що сприяє утворенню каменів. сюди ж відноситься і зловживання мінеральною водою і звичайною сіллю. “Ми є те, що ми їмо”. А якщо ми захоплюємося смаженою картоплею, то соромно питати, чому з’являються камені в нирках.

3. Недостатнє вживання рідини
Чим людина менше споживає рідини, тим більш концентрованою стає сеча. Солі в сечі при цьому кристалізуються, випадають у вигляді піску. Підвищення обсягу споживаної рідини розбавить кров і сечу і буде вимивати шкідливі речовини, не дозволяючи утворюватися кристалам. Збільшувати споживання рідин необхідно до тієї межі, яка не буде мати негативний вплив на серце. Від 2 до 3 літрів на добу буде достатньо за відсутності протипоказів.

4. Кліматичні умови.
У жаркому кліматі посилюється потовиділення, швидко відбувається зневоднення організму. Концентрація солей призводить до каменеутворення.

5. Гіподинамія.
Застій крові погіршує харчування органів та тканин. У нерухомому стані кістково-м’язова система перестає нормально функціонувати, через що відбувається вимивання з кісток кальцію. А це призводить до підвищення кальцію в крові і, отже, в сечі, що підвищує ризик каменеутворення в нирках. Камені в нирках люблять спокійних, малорухомих людей. Так перестаньте ж бути такими!

6. Порушення функції нирок і сечовивідних шляхів. Травми нирок, застій сечі.
Через звуження сечоводу, верхніх сечових шляхів порушується сечовиділення – відбувається порушення відтоку сечі. Це призводить до інфекцій і утворення кристалів солей, які перетворюються в камені. Треба виявляти і лікувати у уролога такі порушення як можна раніше.

7. Інфекції сечових шляхів і хронічні захворювання органів сечостатевої системи: цистит, пієлонефрит, простатит, аденома простати і т. д.

8. Спадкова схильність.
Якщо ваші кровні родичі страждали або страждають на сечокам’яну хворобу, ризик утворення піску і каменів у вас підвищується. З спадковістю можна боротися тільки правильним харчуванням і здоровим способом життя. Тоді ризики будуть максимально знижені.

9. Захворювання і травми кісток: остеопороз, остеомієліт та ін.
Необхідно проводити правильне і своєчасне лікування.

10. Нестача або надлишок вітамінів.
Не варто зловживати вітамінами групи С і необхідно дотримуватися балансу споживання вітамінів групи D. Недолік надважливого вітаміну А також призводить до порушення обміну речовин і формування каменів.

11. Нестача ультрафіолетових променів.
Трохи сонця організму точно не зашкодить, а от його нестача може привести до розвитку захворювань.

12. Надмірне споживання диуретиків і алкоголю.
Велика кількість сечогінних препаратів призводять до швидкої втрати рідини в організмі. Це також призводить до концентрації солей в сечі і формування каменів. Застосовувати диуретики треба обережно, і тільки за наявності показів, з дотриманням інструкцій лікаря.

13. Часте неконтрольоване вживання деяких лікарських препаратів.
Багато лікарські препарати, наприклад, сульфаніламіди, аскорбінова кислота, призводять до порушення балансу в організмі і утворення каменів. Всі ліки варто застосовувати лише за призначенням лікаря і в необхідних дозах.

Як розпізнати камені в нирках

Камені в нирках — досить поширене явище, проте людина може не здогадуватися про сечокам’яну хворобу до нападів ниркової коліки. Цю хворобу вважають наслідком порушення обміну речовин, яка характеризує себе наявністю каменів у сечовивідній системі. Порушення обміну речовин призводить до утворення нерозчинних солей, з яких і формуються камені.

Розвитку сечокам’яної хвороби можуть сприяти різні фактори: екологія, якість води та їжі, особливості клімату, а також індивідуальні особливості організму людини.

Перший симптом сечокам’яної хвороби — біль з боку спини або збоку під ребрами. Її інтенсивність може змінюватися з часом, а характер болю може бути різним — від тупої до гострої. Під час пересування каменю по сечоводу локалізація болю постійно змінюється: неприємні відчуття переходять від попереку на низ живота, стегна. Крім цього, у хворого з’являються часті позиви до сечовипускання, а сеча мутніє. У цей момент дуже важливо правильно діагностувати захворювання і не переплутати його з іншими хворобами, а саме з апендицитом, холециститом, панкреатитом, кишковою непрохідністю або виразкою шлунка. Також може підвищитися температура, виступити холодний піт і з’явитися здуття живота. Однак, при наявності таких симптомів, Вам слід звернутися до лікаря для підтвердження діагнозу. Самолікування може мати негативні наслідки для Вашого організму.

Щоб виявити у пацієнта сечокам’яну хворобу, необхідно, щоб він пройшов базове обстеження, в яке входить огляд у лікаря, збір анамнезу, здача загальноклінічного аналізу крові і сечі, УЗД органів сечовидільної системи, а також урографія. Якщо в ході обстеження у лікаря залишаються питання, він може призначити додаткові процедури для уточнення діагнозу. Комп’ютерна томографія, наприклад, дозволяє не тільки побачити камінь, але і підрахувати його щільність і обсяг.

Камені в нирках бувають різних видів. Вони відрізняються не тільки за формою і розміром, а також по розташуванню і хімічним складом. Камені можуть бути:
— Змішаного хімічного складу
— магнієві
-кіслотние
— цистинові
-кальцій-оксалатних
-кальцій-фосфатні

Залежно від виду каменю і його розташування лікар підбирає найбільш ефективну методику лікування сечокам’яної хвороби. Тільки кваліфікований лікар зможе надати якісну медичну допомогу.

Наш центр урології пропонує різні способи лікування каміння в нирках, кожен з яких добре себе зарекомендував в конкретній ситуації. Який з них обрати та як вивести каміння в нирках вирішує лікар уролог на основі результатів обстеження.

Методи лікування захворювань нирок

ESWL, або Екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія, яку ще називають дистанційною літотрипсією (ДЛТ). Це найменш інвазивний метод лікування нирковокам’яної хвороби, який полягає в роздробленні конкременту за допомогою утвореної за межами людського організму ударної хвилі. Розпад каменя в нирці відбувається внаслідок виникнення в ньому напружень, викликаних екстракорпоральною ударною хвилею.

Ця процедура не вимагає госпіталізації і в більшості випадків проводиться амбулаторно. Під час літотрипсії пацієнта вкладають на спеціальний стіл таким чином, щоб конкремент опинився безпосередньо на шляху екстракорпоральної ударної хвилі. Найважливішим етапом лікування є точне виявлення місцезнаходження конкременту, і з цією метою використовується  ультразвукове і рентгенографічне дослідження.

PCNL – Percutaneous Nephrolithotripsy – черезшкірна (перкутанна) нефролітотрипсія, суть якої полягає у видаленні конкременту з нирки з використанням нефроскопу, який вводиться в нирку через невеликий розріз у шкірі. В ході операції уролог штучно створює нирково-шкірний канал між ниркою і шкірою через який нефроскоп вводиться до нирки.

Уся процедура проводиться під візуальним контролем хірурга-уролога. Він бачить внутрішню частину нирки  і спостерігає за перебігом видалення конкременту на екрані монітора. Дрібні фрагменти розкришеного каменя видаляються спеціальними ендоскопічними щипцями. Після видалення конкременту у нирково-шкірному каналі залишають нефростомічний дренаж, який усувається після очищення сечі.

Операційний спосіб лікування каменів в нирках

На нирки лікування може проводитись і операційним способом. Класичні операції при нефролітіазі включають в себе видалення конкременту або конкрементів з нирки шляхом розрізу ниркової миски або розрізу ниркової паренхіми. Класичні операції при лікуванні сечокам’яної хвороби виконуються із загальною анестезією.

Розрізняють такі види операцій на нирках:

  • пієлолітотомія (Pyelolithotomia) – це розріз ниркової миски, через який вводиться спеціальний хірургічний інструмент, наприклад, щипці Рендала, якими конкремент видаляється з нирок.
  • нефролітотомія (лат. Nephrolithotomia) – операція при нефролітіазі, під час якої здійснюється розріз ниркової паренхіми над конкрементом і видалення конкременту щипцями.
  • анатрофічна нефролітотомія (лат. Nephrolithotomia anatrophica) – відкрита операція при нефролітіазі, яка застосовується для лікування коралоподібної нирковокам’яної хвороби нирок. Під час операції уролог надрізає задній край нирки, відкриває чашково-мискову систему нирки і видаляє з неї конкремент.

Зберегти

Зберегти