Історичні факти про ударно-хвильову терапію

  • 21 Січня 2018

1951 рік

Перший генератор ударних хвиль сконструював F. Rieber в США в 1951 р З цього часу почала розвиватися екстракорпоральна УХТ, яка використовувалася для лікування пухлин головного мозку, але не знайшла широкого застосування через незадовільні клінічні результати.

1960-ті роки

Розробки в цьому напрямку були припинені і поновилися лише в кінці 1960-х. Практичний інтерес дослідників і лікарів залучила здатність акустичних хвиль високої потужності викликати руйнування сечових каменів.

1980-ті роки

ЕУХТ практично стали застосовувати в медицині з 1980 р, коли в університетській клініці м. Мюнхен було проведено перше успішне дроблення ниркового каменя у людини. При літотрипсії руйнування ниркового каменю проводиться без порушення цілісності тканин організму, за мінімальних побічних дій. Первісне побоювання, що ударні хвилі можуть пошкодити тканини, через які вони проходять, не підтвердилися. Ударні хвилі, незважаючи на високу силу до 100 МПа (МПа = 100 бар), проходять через м’які тканини не пошкоджуючи їх. Вони проявляють свою силу при потраплянні на твердий матеріал або на кордоні двох середовищ з різною щільністю. При цьому хвилі точно фокусуються на об’єкті (камені) і не впливають на навколишні тканини.

1991 рік

Ударні хвилі володіють не тільки руйнівною силою, але здатні стимулювати низку біологічних процесів. Першими звернули увагу на їх лікувальну дію 1991 р Valchanov, Michailov, опублікувавши результати успішного лікування незрощених переломів кісток кисті та передпліччя. Подальші дослідження показали ефективність ударних хвиль при відкладенні солей кальцію (тендіноз), при запаленні сухожиль (ахілоденія) і болючих точках прикріплення сухожилків до кісток (епікондиліти), при спастиці м’язів і низці інших захворювань.

1999 рік

Поряд з фокусованими ударними хвилями з 1999 р в медицині стали застосовувати нефокусовані ударні хвилі (радіальні). Ефективність цього методу пояснюється тим, що вогнище запалення при ортопедичних захворюваннях розташоване переважно поверхнево і в таких випадках фокусувати ударні хвилі немає необхідності. Особливо успішним виявилося лікування захворювань з поширеними осередками запалення, наприклад при запаленні сухожилків на великій відстані або при спастиці м’язів.

Найуспішніше застосовується радіальна УХТ при лікуванні, так званих тригерних (больових) точок в м’язах. Захворювання викликають надмірні фізичні або психічні навантаження, а також травми опорно-рухового апарату, при цьому порушується рівновага нервово-м’язової системи. У місцях контакту нервових закінчень з м’язовими волокнами виникає тривалий спазм м’язового волокна, який викликає болюче скорочення частини або всього м’яза. Найчастіше вражаються м’язи надпліччя і спини, але процес може розвинутися в будь-якому м’язі тіла. Традиційні методи лікування (масаж, фізіотерапія, голкотерапія тощо) досить трудомісткі і найчастіше неефективні.

За допомогою УХТ порівняно легко усуваються спазми м’язів, і сеанс лікування не вимагає багато часу.

2000 рік

На початку 2000 років чилійські і іспанські лікарі звернули увагу на “побічні” ефекти при лікуванні кульшових суглобів у жінок методом УХТ. Крім основного успішного лікування у пацієнток шкіра над місцем впливу ставала ніжною, бархатистою, колір шкіри менш блідим, розсмоктувалися жирові горбки. В ході подальших досліджень було виявлено, що УХТ сприяє зменшенню проявів целюліту, а також проявляє лікувальний ефект при багатьох шкірних захворюваннях, в тому числі хронічних ранах, що тривало гояться, діабетичній стопі, шкірних проявах псоріазу, келоїдних рубцях.

У 2000 р A. Gutersohn et al. довели стимуляцію росту судин (ангіогенез) in vitro при впливі на тканини ударної хвилі низької інтенсивності.

2004 рік

Пізніше, у 2004 р, Т. Nishida et al. відзначили збільшення експресії як судинного фактора росту (VEGF), так і відповідних судинному фактору рецепторів (Flt-1) в культивованих ендотеліальних клітинах пупкової вени людини.
Максимальний рівень експресії VEGF був зафіксований при впливі ударної хвилі з інтенсивністю 0,09 мДж/мм2, що відповідає приблизно десятій частини енергії, яка застосовується для літотрипсії при лікуванні сечокам’яної хвороби.

2005 рік

У 2005 р S. Mariotto et al. in vitro довели, що ударна хвиля низької інтенсивності збільшує вироблення оксиду азоту II (NO).

Низькоінтенсивна УХТ (НУХТ) завдяки стимуляції судинного фактора росту, його рецепторів і збільшення вироблення оксиду азоту отримала різнобічне клінічне застосування: в кардіології для лікування ішемічної хвороби серця; в комбустіології – для лікування опіків; в травматології – для прискорення консолідації переломів, лікування епікондиліту і п’яткової остроги. Ефекти хвилі низької інтенсивності використовуються і в хірургічній практиці для прискорення епітелізації нейротрофічних виразок у пацієнтів з цукровим діабетом, а також зниження термінів приживлення пересадженого шкірного клаптя.

2010 рік

Теоретичні дані, експериментальні роботи і клінічні спостереження дозволили припустити, що НУХТ буде збільшувати вироблення оксиду азоту, VEGF та його рецепторів Flt-1, тим самим активувати неоангіогенез в кавернозній тканини і, як наслідок, покращувати статеву функцію пацієнтів, які страждають на судинну форму еректильної дисфункції. У 2010 р перші клінічні дослідження Y. Vardi et al. показали обнадійливі результати цього припущення.